Програма «Життя міста»

У розділі: 8938 відео | АрхівRSS
14 лікарів-стоматологів з Полтавської стоматологічної поліклініки одержали відзнаки Президента України
1497

14 лікарів-стоматологів з Полтавської стоматологічної поліклініки одержали відзнаки Президента України

Протягом 2015-2016 років в зоні АТО працювали добровольцями лікарі з Полтавської стоматологічної поліклініки. Їхня героїчна праця високо оцінена Президентом України, який своїм Указом нагородив полтавців державними відзнаками. В урочистій обстановці нагороди вручив секретар міськради Олександр Шамота. Отримавши відзнаку, Віктор Пархоменко, не стримує хвилювання. Згадалися і недоспані ночі, і відважні бійці, які постійно потребують медичної допомоги в зоні АТО.

ВІКТОР ПАРХОМЕНКО, лікар-стоматолог
"Це було рік назад, в місто Дзержинськ, це прифронтова зона, ми там допомагали бійцям по медичній частині Спочатку таке відчуття незвідності - що там, як там, тому що вся інформація була, що хтось розказував.А самому подивиться і відчути - зовсім інше."

Зустрічати бійців з передової - справа не з легких,- ділиться спогадами інший учасник АТО Олександр Добровольський. Лікарі - це найперші помічники воїнів, які рятують від поранення чи болю.

ОЛЕКСАНДР ДОБРОВОЛЬСЬКИЙ, доцент УМСА
"Ми були біля Донецька, біля Горловки, робили свою справу, лікували зуби нашим бійцям.Тільки патріотичні відчуття, більш нічого. Ми в принципі не замислювались, куди їдем, сіли й поїхали."

Заступник головного лікаря обласної стоматологічної поліклініки Віктор Харченко говорить,- їх колектив дружний і відповідальний. Тому, коли одержали прохання поїхати на роботу в зону АТО, ніхто з лікарів та медсестер не відмовився попрацювати волонтерами.

ВІКТОР ХАРЧЕНКО, заступник головного лікаря обласної стоматологічної поліклініки
" Ми були в Щасті, ми були у Дзержинську, ми були в Торецьку.А лікарі-стоматологи були й молоді, були й досвідчені, співробітники кафедри академії були, в нас повністю була укомплектована бригада, яка могла надавати допомогу цілодобово."

Сьогодні лікарі мріють про одне, щоб якомога швидше закінчилась війна і їхня допомога знадобилася тільки в мирних умовах. Але якщо Вітчизна покличе їх знову на передову, вони, без вагання готові виконувати свій священний обов»язок.