Програма «Життя міста»

У розділі: 11109 відео | АрхівRSS
Перевидання книги Ганни Кулішенко презентували у полтавській обласній бібліотеці
78

Перевидання книги Ганни Кулішенко презентували у полтавській обласній бібліотеці

В обласній бібліотеці ім. Котляревського презентували перевидання книги Ганни Кулішенко «Дерева нашої юності шумлять!...». Сюди увійшли записи років другої світової війни. Самої авторки немає уже більше 30 років. Матеріали зібрав, упорядкував та навіть додав кілька своїх спогадів, її син - Юрій.

Юрій Кулішенко, упорядник книги
 «В юності, мама була ще жива, один із зошитів таких загальних був під назвою «Дерева нашої юності шумлять». Мене воно трошки відлякало.
 «Я цієї фрази не зовсім зрозумів. Я думав, претензія на поетичність.
 «Коли помер батько у 2009 році, я зрозумів, шо для цієї території мої батьки щось значать.»
 «І я там ремарочки зробив свої. Трошки включив туди спогади про батька.»

Ганна Кулішенко була вчителем сільської школи Диканського району. У книзі вміщені її щоденникові записи, вірші, роздуми, популярні пісні, вислови, поради. Любов Чуб була знайома з авторкою з 1975 року та вважала її своїм професійним наставником.

Любов Чуб, відвідувачка
 «Галина Іванівна була директором школи і вона багато в чому мені підказувала. Вона багато в чому допомагала по навчальній частині, по господарській частині.»
 «Книга ця - це душа Галини Іванівни. Вона наскільки написана доступно і наскільки просто. Я і мої односельці ми перечитували її мабуть, декілька разів.»

Односельчанка авторки книги Світлана Сердюченко говорить - видання дуже цікаве. Адже у ньому передано правдиву історію народу, на прикладі окремої сім`ї . Вона знайшла у творі рядки, в яких переплітається рід Кулішенків з її власним.

Світлана Сердюченко, відвідувачка
 « «Заарештували дідуся пізніше, за те, що спас радянських льотчиків, які на парашуті спустилися в село, а діда видали свої, німцям.»»
 «А в нашому селі бабуся стала свідком того, як один із них тікав від поліцаїв і його дуже-дуже побито було і все.»  «А бабуся врятувала одного з них. Він став моїм дідусем.»

Після того як видАння включили у програму «Українська книга», його було надруковано накладом 1.5 тисячі примірників.