В ніч з 6 на 7 липня українці відзначають свято Івана Купала

В ніч з 6 на 7 липня українці відзначають народне свято Івана Купала, історія якого походить з давніх часів. Іванів день - язичницька традиція, яка сьогодні стає все більш популярною, - розповідає директор літературно-меморіального музею  Панаса Мирного Світлана Завалій.

Світлана Завалій, директор літературно-меморіального музею  Панаса Мирного:

- В цей день вірили, що все уособлення природи - це і свято, і символи навколо вогню і води мають надзвичайну силу і впливають безпосередньо на людину.

Світлана Завалій говорить, - за космологічною легендою в цей день відбувся шлюб між водою і вогнем. Найбільш поширеними обрядовими дійствами і до сьогодні залишаються плетіння вінків, ворожіння на судженого, стрибання через багаття та прикрашання Марени. Її, до речі, раніше саме топили, а не спалювали, - зазначає директор музею.

Світлана Завалій, директор літературно-меморіального музею Панаса Мирного:

- Люди вірили, що в цей день взагалі людина може говорити з природою, природа на неї впливає, вона на природу. Що можна шукати й знаходити взагалі золоті скарби, які можливо знайти лише в цей день.

Також поширеним в наш час залишається і повір’я про квітку папороті, - розповідає молодший науковий співробітник літературно-меморіального музею Панаса Мирного Лариса Олійник.

Лариса Олійник, молодший науковий співробітник літературно-меморіального музею  Панаса Мирного:

- Люди вірили, що якщо цієї ночі сходити в ліс і знайти квітку папороті, то обов’язково людині пощастить. Вона знайде золотий скарб, бо ця квітка давала багатство і достаток.

До речі, саме на території колишнього маєтку письменника Панаса Мирного свого часу відбувалися народні святкування Івана Купала, - говорить науковий співробітник літературно-меморіального музею Панаса Мирного Тамара Іващенко.

Тамара Іващенко, науковий співробітник літературно-меморіального музею  Панаса Мирного:

- Тут відбувалися, як раз святкували свято Івана Купала. Якраз палили вогнище, і вогнище палили, що було видно всі Кобищани. А сім’ї, мешканці, які проживали поряд, вони варили кашу.

Варто пам’ятати, що свято Купала - це єднання природи, зв'язок води і вогню, який і прославляли наші предки, - розповідають працівники музею.І хоч масові гуляння цього року через коронавірус відмінили, пошукати цвіт папороті ніхто не забороняв).