Півтора року тому полтавець Павло Черненко почав писати картини

Цього усміхненого полтавця звати Павло Черненко, йому 79 . Півтора року тому він почав малювати: натюрморти, пейзажі, а згодом і портрети. Та художником він себе не вважає. Зізнається, - зі шкільних років любив малювати та хотів своє життя зв’язати з мистецтвом. Але наважився на це тільки зараз.

Павло Черненко, полтавець:

-Ну робити було нічого. І рішив вспомнити молодость, хотілося колись, думаю попробую. І почав із малого по трошку, по трошку, а потім наращувать, наращувать. І ось за півтора року десь около 70-ти картин.

Натхнення на створення картин черпає звідусіль. Будь то риболовля чи простий відпочинок з рідними.

Павло Черненко, полтавець:

-Епізоди де беру, то це я на рибалку багато їздю. Он у мене є картинка, я був в санаторії в Закарпатті там озеро було, я сфотографував, потім прийшов і написав його. Десь на природі буваю і сфотографував і потім на полотно. 

Павло Іванович розповідає, - найскладніше для нього писати портрети, але він завжди готовий вчитися. Адже й так всього навчився сам. Та якщо, щось не зрозуміло він відкриває на YouTube відео урок та дивиться, як правильно потрібно робити. 

Павло Черненко, полтавець:

-У мене ж немає такої школи, немає школи. В мене я сам, що придумав методом тика. Бачу, чуствую шо не таке, шо краска не така, а нада отаку чи отаку. Ну, а койшо то в Ютубі включа.

Свої роботи Павло Черненко дарує рідним. Перші подарував донці Анжелі. Вона зазначає, - пишається батьком, адже він доводить своїм прикладом, що навчатись ніколи не пізно і прагнути до своєї мрії можна в будь-який час.

Анжела Вакарюк, донька:

-Нам нічого не кажучи, він почав малювати. І коли нас запросив подивитись, вже було декілька робіт, то ми були шоковані. Ми були такі раді, а особливо коли почав писати портрети, (ВИРІЗАТИ ДО СЛІВ) портрет же найважче писати, то ми були шоковані.

Зараз Павлу Івановичу за станом свого здоров’я тяжко писати картини, але він зізнається, - своє хобі ні за що не покине. Картини це вже частина його життя та душі.