Обслуговування українською

 З 16 січня в Україні набула чинності норма закону, яка зобов’язує сферу обслуговування за замовчуванням використовувати українську мову. В українців же з’явилася можливість на законодавчому рівні вимагати обслуговування державною мовою: передбачена система скарг та штрафів через апарат мовного омбудсмена. Щодо полтавців, то більшість підтримують таке рішення Уряду. Кажуть, що за понад тиждень дії закону у них не було нарікань до працівників сфери обслуговування. Хіба що до деяких служб таксі.

-Я отношусь положитєльно. Хотя иногда розмовляю на українській мові, іногда - на руській. А взагалі-то я 100% - за

-Ми живем в державі Україна, а як має бути інакше? Ну ніяк.

-Я розмовляю, люблю українську і ціную її.Інколи кажуть спасі ба. Ну я це рахую не настільки важливо. Я думаю, що з часом люди перейдуть вже на українську мову.
-Все-таки українці мають мислити українською, обслуговуватися українською, але я все-таки за свободу кому як зручніше, тому 50 на 50

Щодо працівників сфери обслуговування, то вони говорять, що проблем з українською не мають. А клієнта обслуговують відразу тією мовою, якою він до них заговорив. Перший заступник голови Полтавського обласного товариства «Просвіта» імені Шевченка Олег Пустовгар з такою позицією не погоджується. Каже, що так працівники сфери обслуговування порушують норму закону. Адже переходити на іншу мову вони мають лише тоді, коли їх про це попросили.

Олег Пустовгар, перший заступник голови Полтавського обласного товариства «Просвіта» імені Шевченка:

-Сфера послуг мала майже рік для того, щоб адаптуватися до нового Закону, підготувати співробітників і говорити з клієнтами українською мовою.Дуже важливо розуміти, що ніхто не вимагає працівників сфери послуг мову Тараса Шевченка, Лесі Українки чи Івана Франка. Але знання буквально 50/60 фраз українською мовою є дуже важливим.

Тим часом за період дії нової норми Закону про мову на адресу уповноваженого із захисту державної мови надійшло 195 скарг. Про це повідомив уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь у Facebook.

Найбільша кількість яких - з Києва та Київської області (74), найменша - з півдня та сходу України.

Більшість звернень стосуються відсутності української версії сайтів інтернет-видань та сайтів інтернет-магазинів (117). Про порушення прав у сфері обслуговування заявили 34 громадянина, на рекламу недержавною мовою поскаржилися 25 осіб, на порушення мовного законодавства в галузі освіти - 4, а на використання посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування недержавної мови під час виконання своїх обов’язків - 3.