«Найдовші в Україні ноги»: полтавка Анна Мохонько потрапила до Книги рекордів України

Її досягнення — найдовші ноги у шпагаті. Своїми параметрами дівчина побила рекорд відомої балерини Анастасії Волочкової у 2019-му. Ексклюзивні подробиці про те, чому полтавка присвячує перемогу покійній матері, та які незручності вона мала у дитинстві із високим зростом, у нашому сюжеті.

«Найдовші в Україні ноги» — з таким досягненням полтавка потрапила до Книги рекордів. Довжину ніг Анни Мохонько зафіксували у поперечному шпагаті 244 см при зрості дівчини 182 см.

Анна Мохонько, рекордсменка: Мені 38 років. Я ніколи не займалася спортом, доки не прийшов до нас карантин. З того часу я почала займатися стретчингом і публічно пообіцяла своїм підписникам: поки триває карантин, я сяду на шпагат.

Фото надала Анна Мохонько

Взяти участь у конкурсі Анну спонукала мама. Та побачила в інтернеті рекорд полтавки за 2015 рік і наполягла, аби донька надіслала свою заявку із параметрами ніг і зросту. Експертна комісія погодила кандидатуру, і вже 1 грудня організатори запросили дівчину приїхати до Києва на вручення нагороди. Мати Анни не дожила до цього дня.

Анна Мохонько, рекордсменка: Маму ми поховали 30 листопада, і я думала, що не поїду. Я пішла у церкву поговорити зі священником, поділитися своїми думками. Я не очікувала, що він мені скаже: ви повинні це зробити, тому що це була мамина воля, мамине бажання. І це надихнуло мене не зупинятися. Тому на наступний день після похорону я поїхала в Київ.

Свою відзнаку Анна Мохонько присвячує матері. Сьогодні, 6 січня, сороковини її смерті. Під час інтерв’ю зізнається: у дитинстві дуже комплексувала через свій зріст.

Анна Мохонько, рекордсменка: Коли я була у дитсадочку, я була завжди снігурочкою, тому що мої однолітки були на голову нижчі, чим я. Я хотіла бути, як усі діти. В шкільні роки це була жесть. Мені завжди хотілося швидше піти зі школи, тому що мені дуже було боляче, коли мене ображали.

Проблематично було і підбирати одяг.

Анна Мохонько, рекордсменка: Коли ми з мамою приходили до магазину купити мені джинси, мама завжди казала: нам потрібні штани на цю дівчинку, але ж вона має нестандартну фігуру. Я ніколи мамі цього не казала, але мені завжди хотілося плакати, тому що це мене ображало.

Незважаючи на те, що нестандартні параметри у минулому завдавали дівчині незручностей, сьогодні Анна пишається своїми довгими ногами і додає: це круто, коли ти не такий, як усі.