28 січня у Полтаві відбудеться покладання квітів до барельєфа Глібу Котельникову
Це винахідник ранцевого парашута. Покладання квітів до його барельєфа заплановане на 12:30 по вулиці Соборності. Захід присвячений 150-річчю від дня народження винахідника. Про це повідомив регіональний представник Інституту нацпам’яті Олег Пустовгар.
Покладання квітів відбудеться в рамках просвітницько-меморіальних заходів з нагоди річниці від дня народження Гліба Котельникова, яку відзначають 28 січня.
На півтори години раніше з цієї нагоди заплановані презентація експрес-виставки, просвітницьке зібрання та показ документального відео у Полтавському музеї авіації і космонавтики (Першотравневневий проспект, 16).
Довідково: Майбутній конструктор-винахідник, творець першого в світі авіаційного ранцевого парашута народився 30 січня 1872 року. Батьки народилися у Полтаві, де Гліб закінчив гімназію. Гліб стає вільнонайманим 33-го Єлецького полку, згодом екстерном закінчує Петровський кадетський корпус. Закінчив Київське військове училище (1894 р.) у званні підпоручика артилерії. Вийшов у відставку та повернувся у Полтаву, служив акцизним чиновником.
Захопившись сценою, брав участь у самодіяльних театральних виставах, грав у трупі «Народної аудиторії імені М. В. Гоголя». На початку 1900-х років Котельников був переведений по службі на Дон, потім у Сочі. Та все ж любов до театру, бажання стати професійним актором змусило Котельникова залишити службу і виїхати до Петербурга (1910), де він став грати в театрі Народного будинку і мав успіх у глядачів (псевдонім Глєбов-Котельников).
Чимало уваги приділяв і техніці. Запропонував багато оригінальних ідей у різних її галузях: конструкцію автомобільної свічки, пристрій для запуску автомобільних двигунів, низку пристроїв для трамваїв, декілька поштових машин-напівавтоматів тощо.
Головним його досягненням вважається створення першого у світі авіаційного ранцевого парашута. Під час проведення свята повітроплавання у вересні 1910 р. став свідком трагічної загибелі авіатора Левка Мацієвича (один із засновників Революційної української партії (РУП), соратник Симона Петлюри, перший авіатор українського походження), який випав з кабіни на висоті 400 м. Беззахисність пілотів у аварійних ситуаціях наштовхнула Котельникова на думку створити апарат для врятування льотчиків. За різноманітними кресленнями виготовляв моделі рятувальних засобів і потім скидав їх з повітряних зміїв або з дахів будинків. Так він дійшов важливого висновку: льотчик повинен мати при собі легкий і міцний парашут — зовсім невеличкий у складеному стані. Одного дня Котельников випадково побачив, як у театрі одна дама дістає з маленької сумочки велику шовкову шаль, і це підказало йому: тонкий шовк — найкращий матеріал для парашута, що складається. Творчий пошук увінчався успіхом: 27 жовтня 1911 р. винахідник подав заявку і отримав охоронне свідоцтво за № 50 103 на «рятувальний ранець для авіаторів з автоматичним викидним парашутом», підтверджене французьким патентом № 438 612.
Під час 2-ої світової війни Котельников опинився в оточеному Ленінграді. У вкрай важкому стані його евакуювали в Москву після першої блокадної зими. Помер 22 листопада 1944 року в Москві.
У Полтаві, в центрі міста, на будинку по вулиці Соборності, де свого часу розташовувалося Акцизне управління і квартира Котельникова, на честь конструктора-винахідника встановлено меморіальну дошку з погрудним рельєфним зображенням. Згідно з Постановою Верховної Ради про пам’ятні дати і ювілеї у 2022 році 150-річчя від дня народження Гліба Котельникова відзначається на державному рівні.