«А якщо завтра війна?»: як не піддатися інформаційному нагнітанню
Завтра війна? Зібрали тривожний рюкзак? — такими заголовками щодня рясніють новинні стрічки засобів масової інформації. Полтавці говорять: така інформація пригнічує і сіє паніку, натомість, не несе ніякого конструктиву. Що робити у такій ситуації і як відмежувати корисну інформацію — дивіться у сюжеті Ірини Давви.
Хвиля повідомлень у засобах масової інформації: «А якщо завтра війна?»
Найперше, що вам потрібно знати про тривожну валізу, — це не валіза. Вам потрібно саме рюкзак.
Такими повідомленнями дедалі більше рясніє стрічка новин. Це сіє у суспільстві паніку, говорить пані Тетяна, — люди отримують інформацію про можливу загрозу.
Тетяна, полтавка: На людей це ж якось давить, безумовно. Спеціально не включаю дивитися, як би зранку ти включаєш перед тим, як на роботу, зрозуміло, що для фону це грає, періодично так продивляєшся.
А ось Олена намагається навіть і не дивитися новини. Пояснює, чому.
Олена, полтавка: Якщо чесно, то я не дивлюся новини і стараюся не спостерігати за цим всім, щоб не засмучуватися.
Сама налаштована на позитив й іншим радить те ж саме пані Вікторія.
Вікторія, полтавка: Все-таки потрібно налаштуватись на позитив, що ми все-таки всі люди і все буде добре, діти будуть здорові і люди не будуть гинути.
На тлі інформаційного нагнітання може з’явитися тривожність, далі ж — панічні атаки, розповідає психолог Єлизавета Муравська.
Єлизавета Муравська, психолог: Панічна атака підсилюється фізіологічними процесами — прискорене серцебиття, запаморочення, наче втратиш свідомість.
Перевірка інформації надзвичайно важлива в ситуації психологічного тиску, говорять експерти, а тим, хто дуже вразливий, краще взагалі уникати таких повідомлень або навчитися їх відфільтровувати.
Єлизавета Муравська, психолог: Рекомендується менше слухати, менше дивитися, а більше звертати увагу на факти.
Тимчасово виконуючий обов’язки голови Полтавської облдержадміністрації Дмитро Лунін зауважив: на Полтавщині формують бригаду територіальної оборони.
Дмитро Лунін, т.в.о. голови Полтавської ОДА: На сьогодні у нас сформовано в Полтавській області 5 батальйонів. Хочу сказати, що батальйони укомплектовані особовим складом на 70 відсотків.
Дмитро Лунін додав: у лютому заплановане штабне тренування з органами управління та силами цивільного захисту для відпрацювання координації роботи та взаємодії.
Фахівці говорять: не піддавайтеся паніці. Кордони України надійно захищають Збройні Сили, за рік в рейтингу Global Firepower найсильніших армій світу вони піднялися на три сходинки і посіли 22 місце зі 140 країн світу.