«Доля мене б’є, та я не здаюся»: історія незрячого музики Максима Варфоломєєва
Він повністю втратив зір у 12 роки, згодом погіршився і слух, однак любов до музики тільки збільшилася. Полтавець Максим Варфоломєєв грає на гітарі, піаніці, співає та бере участь у всеукраїнських концертах. Про нелегке, але світле життя, Максим розказав нашим кореспондентам.
46-річний Максим Варфломєєв ще в дитинстві втратив зір, згодом погіршився і слух. Однак, каже чоловік, у нього відкрилося нове дихання.
Максим Варфоломєєв — полтавець: В 12 років у мене підвищився внутрішньочерепний тиск і зір погас повністю. Зі слухом теж почалося із дитинства. На гітарі я навчився грати після того, як втратив зір і перейшов на навчання до Харківського інтернату для сліпих дітей на слух підбираю дуже рідко, здебільшого шукаю акорди в інтернеті.
Крім гітари, музикант грає і на піаніці.
Доля мене б’є, та я не здаюся» — говорить Максим Варфоломєєв. Має намір завоювати українського та зарубіжного слухача. А ще — опанувати третій інструмент.
Максим Варфоломєєв — полтавець:Я собі нагадую ляльку-неваляйку, яку, як не прихиляй, як не штовхай, а вона підіймається і йде собі далі. Головна моя мрія в мене — заробити грошей на саксофон і навчитися на ньому грати.
Днями у Полтаві відбувся концерт на честь Володимира Висоцького. На ньому Максим Варфоломєєв був чи не єдиною зіркою.
Публіка в захваті. Одразу і не скажеш, що це співає незряча людина — кажуть слухачі.
Дуже сподобався виступ, тому що він співає і чудово передає інтонацію Висоцького. Я думаю, що він може скласти конкуренцію будь-якій іншій людині, тому що музика долає усі перешкоди.
Коли співає душа, її зупинити не можна. Він бачить піснями. Я бажаю йому успіхів, розкриватися, знаходити свого слухача.