У Полтаві демонтували пам’ятник Суворову

Раніше цей монумент, що стояв на подвір’ї київського військового ліцею імені Івана Богуна, демонтували з ініціативи дирекції ліцею та за підтримки УІНП й тодішнього віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка. Восени минулого року пам’ятник перемістили до Полтавського музею важкої бомбардувальної авіації — філії Національного військово-історичного музею України як експонат.

Олег Пустовгар у ефірі програми «Розмова у студії» оприлюднив лист голови Антона Дробовича до директора Національного військово-історичного музею України А.Ільєнка. У документі зазначено, що «пам’ятник не є пам`яткою історії, мистецтва, культури, архітектури, містобудівництва, науки та техніки тощо. Він був виготовлений у 1974 році скульптором-аматором, а відтак питання його художньої цінності є відкритим. Зазначений пам’ятник був одним з елементів радянської наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. Відтак, доцільність музеєфікації та експонування цього пам’ятника може розглядатись у контексті монументальної пропаганди доби СРСР».

«Встановлення у Полтаві на території філії НВІМУ пам’ятника О. Суворову співпало в часі з розглядом Російською православною церквою питання про канонізацію цього полководця. Ініціатива у зарахуванні О. Суворова до лику святих РПЦ належить російському бізнесмену Костянтину Малафєєву та його оточенню — громадським рухам „Царьград“ та „Двуглавий Орєл“. Саме цей російський бізнесмен вважається одним із головних організаторів збройної агресії Російської Федерації проти України. Його начальником охорони був російський терорист І. Стрєлков-Гіркін. Телеканал, який належить К. Малафєєву, „Царьград.ТВ“, не лише просуває О. Суворова у російські святі, а ще й є одним з головних російських рупорів антиукраїнської пропаганди», — йдеться у листі Антона Дробовича.

«Законом України „Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях“ Російська Федерація визнана державою агресором. А відтак встановлення пам’ятника О. Суворову, який визнаний найбільш видатним полководцем сучасної Росії, фактично є актом звеличення одного з чільних героїв держави-агресора», — наголосив у офіційному листі очільник Інституту нацпам’яті Антон Дробович.

Під час обміну думками у телестудії з цього резонансного питання звучала позиція, що оскільки пам’ятник військовому діячу Російської імперії знаходився у лічених метрах від Стіни пам’яті військовослужбовців, правоохоронців та добровольців, які загинули під час відсічі збройної агресії Російської Федерації — експонування такого монументу у Полтаві викликало значний суспільний резонанс.

«Медійний розголос, позиція УІНП, громадськості і ветеранів російсько-української війни та конструктивний, виважений підхід дирекції Національного військово-історичного музею України унеможливили прославляння у Полтаві російського імперського діяча. Для нас як для країни, яка протистоїть російській агресії, це не просто питання символів, а принципово важливе історичне питання. Суворов входить до пантеону героїв СРСР, нині путінської Росії, раніше — Російської імперії. Україна має своїх історичних Героїв. Суворов має явну негативну репутацію в історії України. І це підтверджує ціла низка, досліджених науковцями фактів», - сказав Олег Пустовгар.

Як зазначається на офіційному сайті Українського інституту національної пам’яті, у 1768‒1769 роках російський полководець Суворов був безпосереднім учасником придушення Коліївщини — козацько-селянського повстання в Правобережній Україні.

Гість передачі «Розмова в студії», професорка, завідувачка кафедри історії України Полтавського педагогічного університету Людмила Бабенко розповіла, що під керівництвом Суворова 1778 року відбулася насильницька депортація з Криму до тодішньої Азовської губернії Російської імперії понад 30 тис. кримських християн (греків і вірмен), внаслідок якої загинуло близько половини переселенців. Суворов причетний до винищення частини ногайців — народу, який у XVIII ст. населяв землі Північного Причорномор’я — території південних областей сучасної України. У 1794 р. очолюваний Суворовим російський каральний корпус придушив польське визвольне повстання на чолі з Тадеушем Костюшком.

Олег Пустовгар повідомив, що жахливим спадком російсько-комуністичного імперського минулого є сила-силенна топонімічних назв на честь Суворова.

«Лише на Полтавщині, у різних громадах налічується 27 назв вулиць, провулків, площ на честь цього діяча Російської імперії й ката українського та польського народів», — говорить представник Інституту нацпам’яті Олег Пустовгар.

Нагадаємо, раніше пам’ятник Суворову встановили серед експонатів музею важкої бомбардувальної авіації у Полтаві.