Декомунізація: чому у Полтаві досі стоять пам’ятники Ватутіну й Зигіну?

Вулиці Героїв Сталінграда, Маршала Бірюзова, Ватутіна, Зигіна, проспект Московський — такі назви, всупереч реформі декомунізації, існують на топонімічній мапі Полтави. Це ж стосується і пам’ятників Ватутіну й Зигіну. Чому вони досі стоять у нашому місті і чи варто берегти про них пам’ять — дивіться у нашому сюжеті.

У Полтаві 3 лютого демонтували пам’ятник військовому діячу Російської імперії Олександру Суворову, який знаходився на території музею важкої бомбардувальної авіації після демонтажу його з Київського військового ліцею. Про це в ефірі нашого телеканалу повідомив регіональний представник УІНП Олег Пустовгар.

Олег Пустовгар, регіональний представник УІНП:Після того, як вже вступили в розмову і ветеранські організації російсько-української війни у Полтаві, й Інститут національної пам’яті надіслав такий лист, й у ЗМІ пішло дуже багато інформації — пам’ятник цей демонтовано. Куди далі він помандрував і чи не вигулькне він десь в іншому публічному місці — це ще велике питання.

Попри те, що пам’ятник демонтували, питання Суворова для області залишається відкритим: на Полтавщині 27 вулиць і площ мають ім’я цього воєначальника, — зазначає Олег Пустовгар. Додає: за сім років декомунізації у Полтаві досі не перейменували вулицю Героїв Сталінграда. А от вулиці Маршала Бірюзова, Ватутіна, проспект Московський може перейменовувати міська рада, в межах законодавства про місцеве самоврядування.

Олег Пустовгар, регіональний представник УІНП: За оцим комуністичним шаром минулого імперського відкривається новий шар — колонізації. Нам дуже важливо зараз здійснювати кроки з деколонізації країни, у тому числі — в контексті пам’ятників і топоніміки. Органам місцевого самоврядування не варто чекати, коли ВР пакет вже деколонізаційних законів і рухатися в межах кожної програми в україноцентричному напрямку.

А от пам’ятники Ватутіну та Зигіну досі стоять не лише у Полтаві. Все — через особливості того ж закону про декомунізацію, — зазначає Олег Пустовгар. Бо у цьому законі є норма, що особи, які брали участь в опорі й вигнанні нацистів з України, під декомунізацію не підпадають. Неоднозначною є й діяльність цих воєначальників, — каже історик Олександр Лук’яненко. До прикладу, Ватутін в історії радянської України є постаттю героїчною, та в контексті історії незалежної України — це вже питання.

Олександр Лук’яненко, доктор історичних наук: Коли ми говоримо про вшанування пам’яті Миколи Ватутіна, і про необхідність існування пам’ятника його у Полтаві, й наявність вулиці його імені, маємо орієнтуватися і на політичну ситуацію, яка нині в Україні. Особливих військових дій на території Полтавщини і у Полтаві він не керував, проте це та людина, яка брала активну участь у визволенні України від нацистських сил.

Неоднозначною є й постать Зигіна, який асоціюється у полтавців з визволенням нашого міста, — зазначає історик. Проте, це зовсім не так.

Олександр Лук’яненко, доктор історичних наук: Насправді це пропагандистська радянська версія того, що Олексій Зигін булла людиною, яка керувала наступом радянських військ на німецьку армію і вигнала їх з території Полтавщини. Зигін був призначений керівником 4 бригадної армії у вересні 1943 року і прибув сюди 26 вересня, тоді, коли Полтавщина вже як тиждень була звільнена від німців. І цим звільненням керував наш земляк Григорій Кулик.

Ми поцікавилися й думкою полтавців: чи варто, щоб у місті були пам’ятники Ватутіну й Зигіну.

Враховуючи, яку ідеологію ви обстоюєте. Якщо ви за наш «єдіний» народ, то тоді так, він ваш герой. Якщо радянську ідеологію, то для вас він теж нестиме цінність. Для тих, хто за національну державу, він з логічних причин — не може ним вважатися.

Це історія. Ми ж жили там, чого не варто. Шо вони поганого поганого робили. Тоді було таке врем’я.

Для покоління для нашого, щоб знали, хто вони такі. За що вони боролися.

Загалом у Полтаві на перейменування чекає понад 50 різних топонімів.