Ветеран ВВВ Віктор Подзоров

Вісімнадцятирічним юнаком потрапив на війну Віктор Подзоров. Захищати Батьківщину йому довелося у морі, адже став мінером протичовнової оборони.
Віктор Подзоров
 ветеран, капітан 1 рангу
"Попал во флот. Воевал на военных кораблях, военных лодках."
Ветеран розповідає, що значну частину бойових дій проводив на Чорноморському флоті. Вороги раз у раз підступали все ближче. Часом були попереду наших захисників.
"Вначале попал на базовые тральщики. Освобождал от немецких мин, минных заграждений. Немцы имели наши карты и все наши пути, курсы. Им приходилось ставить минные ограждения, чтобы взорвать наши корабли."
Віктор Сергійович пишається своєю командою. Навіть тоді, коли здавалося, що все втрачено, вони не падали духом- боролися.
"Даже командующий 11 немецкой армии, генерал-фельдмаршал Манштейн заявил, что господство над морем пренадлежит русским, потому что нас не заставили ждать. Мы сами нападали."
Додавала жаги перемоги і думка про те, що бійця чекає кохана дівчина. Вони познайомилися напередодні того дня, коли тоді ще юного Віктора забрали в армію. Під час війни вони ледве не загубили одне одного.
"Мне помогла сестра. Нашла её адрес и я в 47 году поехал в Ровно -она находилась в это время в Ровно. Она участник войны -участник оборонного фронта."
Святковий мундир ветерана зараз прикрашають численні медалі та найпочесніші ордени: красної зірки, за мужність. Але найважливішими життєвими досягненнями Віктор Подзоров вважає своїх доньок та внуків, які, хоча і мешкають в Києві, часто навідують тата і дідуся.