Ветеран ВВВ Віктор Подзоров
Вісімнадцятирічним юнаком потрапив на війну Віктор Подзоров.
Захищати Батьківщину йому довелося у морі, адже став мінером протичовнової
оборони.
Віктор
Подзоров
ветеран, капітан 1 рангу
"Попал во флот.
Воевал на военных кораблях, военных лодках."
Ветеран розповідає, що значну
частину бойових дій проводив на Чорноморському флоті. Вороги раз у раз
підступали все ближче. Часом були попереду наших захисників.
"Вначале попал на
базовые тральщики. Освобождал от немецких мин, минных заграждений. Немцы имели
наши карты и все наши пути, курсы. Им приходилось ставить минные ограждения,
чтобы взорвать наши корабли."
Віктор Сергійович пишається своєю командою.
Навіть тоді, коли здавалося, що все втрачено, вони не падали духом-
боролися.
"Даже командующий 11 немецкой армии, генерал-фельдмаршал Манштейн
заявил, что господство над морем пренадлежит русским, потому что нас не
заставили ждать. Мы сами нападали."
Додавала жаги перемоги і думка про те,
що бійця чекає кохана дівчина. Вони познайомилися напередодні того дня, коли
тоді ще юного Віктора забрали в армію. Під час війни вони ледве не загубили одне
одного.
"Мне помогла сестра. Нашла её адрес и я в 47 году поехал в Ровно -она
находилась в это время в Ровно. Она участник войны -участник оборонного
фронта."
Святковий мундир ветерана зараз прикрашають численні медалі та
найпочесніші ордени: красної зірки, за мужність. Але найважливішими життєвими
досягненнями Віктор Подзоров вважає своїх доньок та внуків, які, хоча і мешкають
в Києві, часто навідують тата і дідуся.