44 роки разом: історія полтавського подружжя

Романтична мить довжиною у 44 роки. Так своє подружнє життя називає Іван та Людмила Туник. За ці роки пара жодного разу не сварилася — принаймі так вони говорять. А секретом сімейного щастя вважають взаєморозуміння та довіру. У день Святого Валентина вдома у подружжя побували наші журналісти.

«Я покохав свою Люсічку за її вродливість, за її ніжність».

44 роки Іван Туник чи не щодня повторює ці слова дружині. А історія їхнього кохання почалося 1975 року у місті Яворів, Львівської області. Туди полтавець Іван переїхав працювати міліціонером. Пані Людмила того часу була школяркою.

Людмила Туник — дружина Івана Туника: Я була із своїми однокласниками на дискотеці в будинку офіцерів. Танцювала з різними хлопцями, коли з`явився дуже симпатичний сержант. Ми потанцювали, познайомилися, а потім він зник.

Та зник Іван ненадовго — поклилала служба. Опісля зустрілися і вже ніколи не розлучалися. Весілля гуляли і на Львівщині — у будинку нареченої, і на Полтавщині.

Людмила Туник — дружина Івана Туника:Одружилися ми 6 серпня 1977 році, 45 років буде в 2022 році. Весілля було шикарне. Були музики із Західної України, дружби, дружки, гуляли не один день, дітки в нас з`явилися як і треба.

Наразі родина Туник має сина Юрія та дочку Галину, 4 онуків. Старшого звати Валентин, народився він 14 лютого, тож для Людмили та Івана це подвійне свято — кажуть вони. А секретом свого родинного щастя подружжя вважає взаєморозуміння та довіру.

Іван Туник — чоловік Людмили Туник: Я бачу секрет з першого початку нашого життя — ми один одному довіряємо, ні в чому не сумніваємось, допомогаємо. Вона допомогає мені і в кар`єрі. Завдяки їй я не турбувався за тил. Не помічаємо коли ми миримося, коли ми сваримося, от ми так прожили цікаво.

Завдяки дружині Іван Туник пішовши на пенсію полковником, почав писати картини та займатися бджільництвом. Тепер кухня вся у банках з медом, а домівка в картинах — жартує Іван Туник.

Іван Туник — чоловік Людмили Туник: Я планую написати портрет дружини, а потім нас обох, там у нас є що я у формі і вона.

Родина Туник ділиться — з роками почуття тільки зміцніли, а романтики хоч відбавляй і не лише на День святого Валентина, а щодня. Пані Людмила каже — чоловік часто дарує квіти — і живі, і зображені на картинах.

Іван та Людмила Туники: Канфетно-букетний період продовжується, він знає що я дуже люблю солодощі і час від часу мені купує шоколад, цукерки. Квіти я купую на 8 березня — троянди, на день народження, на свята і так коли гарний настрій.

Усе про що мріяли Іван та Людмила Туник здійснили. Лишилося єдине, кажуть вони — дочекатися правнуків.