Захищалися чим могли: спогади про полтавський Євромайдан через вісім років

Усе починалося з мирної ходи центром міста. Її основною метою було інформування полтавців про останні події в країні. А потім з‘явилися «беркутівці»… Захищалися чим могли. Про протистояння мирних людей та озброєних і про спогади подій, що відбувалися у Полтаві вісім років тому — дивіться у сюжеті.

Стріляли резиновими кулями, потім шумові гранати зривали. Хоча більшість полтавців навіть не знають, що тут відбувалося.

Так згадує події полтавського Євромайдану Наталія Талипова. Жінка розповідає: пік протесту досяг 19 лютого 2014 року. За цю добу у місті кілька разів перекривали рух транспорту, розтрощили центральний офіс Партії регіонів та штурмували приміщення облдержадміністрації. Тоді охороняти будівлю прибули дві сотні силовиків.

Наталія Талипова, учасниця полтавського Євромайдану: В той день ми готувалися, тому що було відчуття таке жахливе, що щось станеться. У нас в наметі стояли вже підготовлені ліки, ми попакували в сміттєві пакети, для того, щоб можна було або відступати, або якось скоординуватися, або туди людей забирати.

Наталія говорить: того дня все починалося із мирної ходи центром міста. Її мета — проінформувати людей про те, що робилося в країні.

Наталія Талипова, учасниця полтавського Євромайдану: З того боку, де зараз вулиця Дмитра Коряка, почали бігти беркутівці. І тут діти, люди, натовп з маленькими дітками, хлопчики, які були на майдані 15-16 років, вони себе відносили до правого сектору, почали вихоплювати людей із натовпу з дітьми і відводити їх, тому що всі розуміли, що зараз буде відбуватися.

Активісти Євромайдану організувалися у загони самооборони, щоб гарантувати безпеку учасникам протестів. Захищалися, чим могли: діжками, сміттєвими баками, дерев’яними дошками і навіть бруківкою. Усе, як на київському Євромайдані.

Наталія Талипова, учасниця полтавського Євромайдану: Зносили бруківку хлопці, потім її кидали в «Беркут», відштовхували цей натовп, тому що зброї не було. І у нас ще барикади були зі смітників, великі баки, їх збирали дуже швидко в той самий момент, коли це почалося, відбувалося таке протистояння мирних людей і тих, які були зі зброєю.

Через 8 років про Революцію гідності у Полтаві нагадує стела пам’яті загиблих героїв перед облдержадміністрацією та символічна карта України, яку ще у 2014-му мітингувальники виклали із зірваної бруківки.