У Полтаві Героїв Небесної Сотні вшанували ритуальним церемоніалом

«Завдяки людям, які полягли в ті дні на Майдані, сьогодні наша країна змінилася». 20 лютого в Україні вперше вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні ритуальним церемоніалом: із панахидою та покладанням квітів. Як згадували цієї неділі загиблих євромайданівців у Полтаві, знають наші журналісти.

20 лютого у Полтаві перед облдержадміністрацією зібралося близько 200 людей, аби вшанувати Героїв Небесної Сотні. Саме в цей день 2014 року у Києві загинуло найбільше активістів Євромайдану.

Сергій Сущенко, капелан ПЦУ, учасник Євромайдану у Києві: Неочікувано стали відступати «беркутівці», і люди, в захопленні, побігли за ними з криками «Ура — територія звільняється, все наше, наша перемога!». І їх почали стріляти. Спочатку «беркутівці», відступаючи, стріляли з автоматів Калашникова, а потім почали працювати снайпери з дахів. Там стільки було пролито крові, там не було місця, де ступити, щоб не ступити в кров. Сам Палац, там був при імпровізований шпиталь. Перший раз, коли я зайшов, було два поранених, а потім почали вмирати і вмирати. Поранених вже нікуди було класти, бо було тільки два столи. То клали їх на підлогу, а там вже лежали померлі. Їх складали один на один, бо нікуди їх було складати.

Надовго закарбувалася у пам’яті священика розмова із одним хлопцем. Його він зустрів тоді ж у лютому на Майдані. Приїхав той сюди із Росії.

Сергій Сущенко, капелан ПЦУ, учасник Євромайдану у Києві: А чого ти з Тули, і поліз під кулі? Я розумію, що ти приїхав подивитися на Майдан, я розумію, ти вирішив залишитися, підтримати, я все розумію, а чому ти зараз під кулі лізеш? А він мені таким російським акцентом, намагаючись сказати по-українськи: «Ви переможете, і нам допоможете».

Об’єднала людей Революція 2014-го і в Полтаві.

Анатолій Васильєв, учасник Євромайдану у Полтаві: Пам’ятаю, що дуже бентежило, що було нас дуже мало перші дні. Ми йшли невеликими групами по Полтаві, пробуджуючи настрої і говорячи всім людям, що пора підійматися, і відборювати свою свободу. І радість була в тому, що все більше і більше нас ставало, і було таке відчуття, що все ж таки ми переможемо.

Наталія Костіна, учасниця Євромайдану у Полтаві: Ми положили початок відбудови і зміни України в гарну, як кажуть, цивілізовану сторону. Хлопці, які були тут, захищали Полтаву, пішли потім на Схід захищати нашу Україну. І зараз вони досі там.

Якщо на полтавському Майдані обійшлося сутичками, то в середмісті Києва 20 лютого від силовиків, підконтрольних режиму Януковича, загинуло 48 людей.

Сергій Сущенко, капелан ПЦУ, учасник Євромайдану у Києві: Коли ми відспівували біля сцени на Майдані Романа (прізвище не пам’ятаю), хлопцю було 19 років. Таке довге чорне курчаве волосся. Грає «Кача», це волосся розвівається на вітру, мурашки по шкірі. І ти тоді починаєш думати: чому ти такий дорослий стоїш, а ці молоді хлопці, в яких все життя по переду, вже ніколи нічого не зможуть зробити? Завдяки цим хлопцям, цим людям, які полягли в ті дні на Майдані, сьогодні Україна змінилася. Сьогодні Україна інша, народилася українська нація, сьогодні є кому її захищати.