День пам’яті чи День перемоги: що думають українці

Фото ілюстративне
Фото ілюстративне

Соціологічна група «Рейтинг» у рамках десятого загальнонаціонального опитування досліджувала сприйняття свята 9 травня, зокрема радянського минулого та участі українського народу в Другій світовій війні, а також перейменування вулиць і демонтаж пам’ятників.

Учасниками стали 1000 громадян від 18 років у всіх регіонах, крім тимчасово окупованих територій Криму і Донбасу. Опитування відбулось телефоном 27 квітня.

Згідно з опитуванням, одна з ключових змін в історичній пам’яті — переоцінка ставлення до Дня Перемоги 9 травня.

Якщо до 2022 року це свято абсолютною більшістю (80%) дорослого населення сприймалось як таке, що має значний особистий символізм, то у 2022 році для значної частини опитаних воно перейшло у розряд пережитків минулого (36%) або буденності (23%).

Сьогодні для 80% опитаних це День пам’яті, для 15% — День перемоги. У 2018 році таких було 58%, у 2014 — 73%.

Попри зміну ставлення до символізму Дня Перемоги, респонденти високо (78%) оцінюють внесок українського народу у перемогу над фашизмом, а 67% переконані, що саме Україна внесла найбільший вклад в перемогу над Німеччиною у Другій світовій війні. Про Росію такої думки 23%, Білорусь — 24%, інші країни СРСР — 21%. Щодо союзників: про найбільший вклад США говорять 30% українців, Великою Британії — 27%.

Відносна більшість (40%) виступає проти демонтажу пам’ятників, пов’язаних з історією Другої світової війни. Підтримують цю ініціативу — 19%, нейтрально ставляться до неї — 36%.

Понад 65% підтримують перейменування вулиць в Україні, що мають російські та радянські назви. 71% — за демонтаж пам’ятників, які пов’язані з Росією.