Полтавський офіс УІНП ініціює демонтаж двоголового орла з дзвіниці Хрестовоздвиженського монастиря

Фото надане Полтавським офісом УІНП
Фото надане Полтавським офісом УІНП

Демонтувати російського двоголового орла з дзвіниці Хрестовоздвиженського монастиря у Полтаві. З такою ініціативою через гарячу урядову лінію до обласного департаменту культури і туризму звернувся регіональний представник УІНП Олег Пустовгар.

«З метою недопущення повторення злочинів російського неонацистського режиму, відновлення історичної справедливості, усунення загрози незалежності, територіальній цілісності та національній безпеці просимо демонтувати російську символіку як таку, що спотворює пам’ятку та суперечить законам «Про заборону пропаганди російського неонацистського тоталітарного режиму, акту агресії проти України з боку російської федерації як держави-терориста, символіки, яка використовується збройними та іншими воєнними формуваннями рф у війні проти України» та «Про охорону культурної спадщини», – йдеться у зверненні Полтавського офісу УІНП.

Як повідомляє Пустовгар, звернення підтримали ГО «Збережемо Полтаву», депутатки Полтавської міської ради Катерина Бабіч, Юлія Городчаніна та депутат Полтавської районної ради Євген Янкевич.

До звернення додано експертний висновок від ГО «Збережемо Полтаву» за підписом воїна ЗСУ, ветерана російсько-української війни Віктора Трофименка. Висновок підготувала членкиня правління ГО «Збережемо Полтаву» й Консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при обласному департаменті культури і туризму Оксана Бєлявська.

За висновком, дзвіниця мурована, чотириярусна, висотою 47 м, збудована 1786 року у стилі українського барокко. У 1924–1927 роках орел над головною брамою з боку міста був демонтований, натомість три інших залишалися на місцях до середини ХХ століття, про що свідчать фотографії, зроблені під час окупації 1941–1943 років. Реставрація комплексу Полтавського Хрестоздвиженського монастиря тривала до 1981 року, у перебігу якої увесь декор дзвіниці був відновлений за винятком двоголових орлів. У такому вигляді дзвіниця перебувала до весни 2013 року.

Фото надане Полтавським офісом УІНП

«Саме тоді, під час проведення ремонтних робіт на пам’ятці, були встановлені на історичних місцях нові барельєфи двоголових орлів, які не мають жодного зв’язку з оригінальною ліпниною, адже зображують герб сучасної держави — російської федерації та не є відновленням автентичного елементу зовнішнього декору, — йдеться у висновку ГО „Збережемо Полтаву“. — Слід зазначити, що відповідно до чинного пам’яткоохоронного законодавства України будь-які роботи на пам’ятках можливі лише згідно з науково-проєктною документацією на реставрацію, погодженою Міністерством культури України. Така документація, цілком ймовірно, власником пам’ятки не виготовлялася, дозвіл на реставраційні роботи не отримувався, будівельна діяльність була самочинною».

Комплекс споруд Полтавського Хрестоздвиженського монастиря «Здвиженський собор та дзвіниця» взятий на облік як об’єкт культурної спадщини національного значення. Законом України «Про охорону культурної спадщини» об’єкт культурної спадщини охороняється державою.

Фото надане Полтавським офісом УІНП

ДОВІДКА УІНП

Полтавський Хрестовоздвиженський монастир створено зусиллями ігумена
Лубенського Мгарського монастиря Калістрата та Київського митрополита
Сильвестра Косова у 1650 році. Профінансували будівництво козаки Полтавського полку Гетьманщини та представники козацької старшини. Під час свого візиту до Полтави 13 липня 1650 року у монастирі побував гетьман Богдан Хмельницький. У 1689 році коштом гетьмана України Івана Самойловича почали будувати мурований Хрестовоздвиженський собор. Зведення головного храму обителі велося також коштом українського гетьмана-мецената Івана Мазепи. Соборна церква будувалась досить довго (1689-1709 рр., є відомості про освячення її у 1756 році) і названа в ім’я Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, має сім куполів, чотири з яких розміщені навколо головної бані хрестоподібно по сторонах світу як в українських дерев’яних п’ятиверхих церквах, а два вінчають вхідні пілони. З 28 квітня по 27 червня 1709 року монастир був резиденцією шведського короля Карла ХII. Вісімнадцяте століття було періодом великого будівництва у Полтавському Хрестовоздвиженському монастирі. Тоді й спорудили головні муровані будівлі — cобор і дзвіницю.