У Новоселівській громаді відкрили пам’ятний знак хорунжому Армії УНР Михайлу Гаврилку

Фото надане Полтавським офісом УІНП
Фото надане Полтавським офісом УІНП

У громаді започаткували історико-культурологічний фестиваль «А ми тую стрілецькую славу збережемо» пам’яті Михайла Гаврилка — скульптора і хорунжого Армії УНР. До 140-річчя від дня народження борця за незалежність відкрили пам’ятний знак у селі Рунівщина, повідомив регіональний представник Інституту нацпам’яті Олег Пустовгар.

Хорунжий Армії УНР, начальник штабу Сірої дивізії Армії УНР, повстанський отаман, художник і скульптор народився 5 вересня на хуторі поблизу Рунівщини. Вшанувати пам’ять земляка зібралися мешканці та гості громади, громадські діячі, освітяни, творча інтелігенція, діти та молодь. Пам’ятний знак освятили священики ПЦУ.

Фото надане Полтавським офісом УІНП

Фестиваль «А ми тую стрілецькую славу збережемо» вела завідувачка відділу культури Новоселівської громади Юлія Загреба. Звучали пісні українських січових стрільців «Червона калина», «За Україну, за її волю!», пісні Української революції 1917-21 рр. та інші. Концертні номери подарували глядачам колективи Новоселівської, Полтавської, Мачухівської, Терешківської, Щербанівської та Чорнухинської громад.

Фото надане Полтавським офісом УІНП

Напередодні фестивалю у бібліотеках Новоселівської громади для дітей та молоді організували перегляд документального фільму «Михайло Гаврилко. Стеком і шаблею».

«Понад сто років ім’я видатного митця-воїна залишалося невідомим. І ось ситуація змінилася: про Михайла Гаврилка написані книги, знято фільм „Стеком і шаблею“, опубліковано десятки статей, його іменем називають вулиці та школи, ставлять меморіальні дошки, створюють музеї… Повертається із забуття ім’я цього шляхетного чоловіка, геніального митця, вояка і творця українського війська. І ось тепер його вшановано на його малій батьківщині. Якби Гаврилко нині опинився в Україні, то порадів би величезним зрушенням у психології народу, став би свідком того, що мільйони українців зрозуміли, що росіян „бить треба“, бо всі вони заперечують право українців на своє національне державне буття», — сказав дослідник життєвого шляху Михайла Гаврилка, Президент історичного клубу «Холодний Яр» Роман Коваль.

Олег Пустовгар наголосив: «Всі ми — і воїни ЗСУ, і небайдужі патріоти в тилу, які їх всіляко підтримують, і воїни культурного, історичного фронту — перебуваємо у самісінькому горнилі історії. Досі триває наша столітня народна війна за незалежність. Україна — правонаступник УНР. Сто років тому заклали початок ключових державних інститутів — парламенту, уряду, збройних сил, дипломатії, академії наук. І нині, як і тоді, українці протистоять тому ж ворогу — російському імперіалізму. Знання про життєві шляхи таких постатей дає глибше розуміння сучасних подій. Михайло Гаврилко — це зріз епохи боротьби з червоною і білою росією понад 100 років тому. Тоді і зараз ціла когорта митців, письменників, інтелектуалів стала на захист незалежності».

Фото надане Полтавським офісом УІНП