Волонтерський рух у Хоролі: яку допомогу надають під час війни

У Хорольській міській територіальній громаді з початку війни активно займаються волонтерством. А це і купівля автівок для Збройних Сил України, їжа на передову, допомога внутрішньо переміщеним особам і ще багато чого іншого. Подробиці — у сюжеті нашої знімальної групи.

Дев’ятнадцять різних автомобілів придбано і передано для військовослужбовців з початку війни. Мешканці Хорольської міської територіальної громади активно беруть участь у волонтерстві.

Сергій Волошин, міський голова Хорола: Першочергово було придбано два автомобілі. І ми зрозуміли, що це правильний вибір і у цьому плані ми почали працювати. Ще у нас волонтерський рух збирав і придбав за кошти й амуніцію, розгрузки й все, що просили ЗСУ на передову.

Війна об’єднала всіх громадян, говорить депутат Полтавської облради Олег Діденко.

Олег Діденко, депутат Полтавської облради: Ми направляємо усі кошти, які можливо провести через бюджет, де ми не можемо попрацювати з бюджетом — працюють такі громадські організації, які забезпечують харчуванням, транспортом, одягом, бронежилетами, касками й цей перелік можна продовжувати й продовжувати. Тому що будь-яка допомога, яка направлена на швидку перемогу над російським ворогом, загарбником — це вклад кожного громадянина України.

У Хорольській тергромаді за час війни знайшли прихисток понад чотири тисячі внутрішньо переміщених осіб. Для них працює Хаб гуманітарної допомоги, де вони можуть отримати необхідне.

Оксана Левіна, керівник гуманітарного штабу, начальник відділу культури, туризму та охоронної культурної спадщини Хорольської міськради: В основному — це продукти харчування, у незначній кількості засоби гігієни, дитяче харчування, памперси для діток, різноманітні речі, ковдри в обмеженій кількості.

Так виглядає продуктовий набір для однією людини. Такий отримав і Станіслав із Маріуполя.

Станіслав, евакуйований із Маріуполя: Гарні продуктові пайки, які не всі можуть зараз собі дозволити й купити, хто втратив роботу.

У Хоролі залучена до волонтерства і ще одна місцева організація.

Раїса Мокрій, директор центру: З перших днів війни мешканці громади почали приносити продуктові набори для того, щоб ми могли переробити й формувати, відправляти на гарячі точки, куди їхали наші хлопці з територіальної оборони.

На варті гуманітарної допомоги став і колектив одного із закладів харчування Хорола.

Тетяна Лисенко, кухар закладу харчування: Люди нам приносили велику кількість продукції, яку ми пакували й готували пайки для військових, також готували велику кількість на 300 осіб продукції на передову для військових.

У Хорольській міській територіальній громаді переробили дві з половиною тонни риби аби приготувати консерву та відправити на передову.

Василь Прокопенко, волонтер, учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: Абсолютно не змовляючись мої сусіди, товариші об’єдналися навколо мене і до цього часу допомагають, це і виробництво консервів, перероблення риби, вареники, консервація, заготівля на зиму.

Долучаються до волонтерства навіть пенсіонери.

Микола Копайгора, депутат Хорольської міськради: Пенсіонери з власного пенсійного забезпечення збирали гроші, пекли пиріжки, роблять вареники, варять каші й ми це все відвозили мирним жителям міста, а потім ЗСУ.

Задля безпеки місцевих Хоролу у місті продовжують облаштовувати укриття.

Віталій Заєць, заступник директора з навчально-виробничої роботи центру: Оснащене укриття майже усім необхідним є окремі кімнати для перебування особового складу, є підготовлені кімнати для проведення занять теоретичних, є місце прийняття їжі та елементарні санітарно-побутові умови — туалети та душові.