У Кременчуці увічнили пам’ять Джохара Дудаєва

Фото надане Полтавським офісом УІНП
Фото надане Полтавським офісом УІНП

Мешканці Кременчука підтримали перейменування провулку Грозненський на честь борця з російським імперіалізмом, першого президента Чеченської республіки Ічкерія Джохара Дудаєва, повідомили в Полтавському офісі Інституту нацпам’яті.

Нову назву затвердили в рамках деколонізації/дерусифікації на черговій сесії Кременчуцької міської ради. Тоді перейменували 30 вулиць, провулків та проїздів. Голосування відбувалося в електронній формі на офіційному сайті громади.

Ворог російського імперського режиму Джохар Дудаєв із 1985 по 1987 рік мешкав у Полтаві й працював на посаді начальника штабу 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної дивізії, розповідають в УІНП.

Пам’ять про генерал-майора авіації у Полтаві ніяк не увічнено, наголосили в УІНП. Та додали: можливо, Полтава «доросте» до Кременчука і врешті-решт вулицю Нікітченка, де мешкав Дудаєв, буде перейменовано.

Представники Інституту нацпам’яті також наводять уривки з інтерв’ю Дудаєва, яке той дав у 1995 році: «Росія, хвора на русизм. Причому дуже небезпечна хронічна тяжка хвороба. Русизм страшніший за фашизм, нацизм, расизм — усі людиноненависницькі ідеології. Хочуть вони того чи ні. І цю страшну недугу, напевно, можна вилікувати лише найтяжчими випробуваннями. Єдиний, мабуть, народ на землі, ні в що не віруючий, бездуховний, аморальний і відсталий від розвитку людства безнадійно і надовго—це росіяни. Випробування на російський народ чекають дуже важкі, і прогноз—несприятливий. Шляхи духовності та нової ідеї закриті. Нині політики та ідеологи намагаються обрати третій шлях — слов’янізації, об’єднання на слов’янській основі. Із цього теж нічого не вийде, оскільки головний складовий компонент слов’янізації — українці ніколи не змиряться з русифікацією та русизмом».

В УІНП зауважують: чимало думок сприймаються нині, у час народної російсько-української війни за незалежність як пророцтво.