В Україні вшановують роковини трагедії Бабиного Яру

Фото з сайту УІНП
Фото з сайту УІНП

29-30 вересня вшановують пам’ять жертв масових розстрілів, які здійснювали нацисти у Бабиному Ярі під час окупації Києва в 1941–1943 роках.

Бабин Яр — місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч розстріляних нацистами цивільних громадян і військовополонених. Серед них — євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова.

Масовий розстріл євреїв у Бабиному Ярі стала символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей. Масові розстріли в Бабиному Ярі розпочалися одразу після вступу нацистів та їхніх союзників до Києва.

19 вересня 1941 року війська вермахту увійшли до Києва, а наступного дня в Бабиному Ярі розстріляли військовополонених (імовірно політпрацівників та, можливо, євреїв). Найтрагічнішими стали 29-30 вересня, коли вбили майже 34 тисячі євреїв — мешканців Києва. Підрив радянськими диверсантам 24 вересня Хрещатика став для окупантів зручним приводом звинуватити у скоєному євреїв і провести показову каральну акцію над євреями-заручниками. В німецьких донесеннях її назвали «грос акцією» («велика акція», від нім. Großaktion).

Нацистська операція в Бабиному Ярі 29–30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Більшість населених пунктів України мають свої більші чи менші «бабині яри» — місця нацистських розстрілів євреїв. Місцями їх наймасовіших страт стали Богданівка Одеської області — понад 40 тисяч, Дробицький Яр (Харків) — близько 20 тисяч, Кам’янець-Подільський — 23,6 тисячі, Дальник Одеської області — близько 18 тисяч, урочище Сосонки біля Рівного — понад 17 тисяч жертв. Терор в окупованій Україні знищив євреїв як соціокультурну й етнорелігійну спільноту.

Голокост, жертвами якого стали понад 1 мільйон осіб, — важка незагоєна рана в історії Другої світової війни.

По війні радянський режим замовчував або спотворював пам’ять про жертв, намагався зруйнувати сам яр та навколишні кладовища. Проте це йому не вдалося. Бабин Яр залишався застереженням про небезпеку від ненависті, расизму, міжнаціональної ворожнечі, переслідування та знищення людей за етнічною, політичною, релігійною або іншими ознаками.

Після відкриття й осмислення жахів Голокосту світова спільнота пристала на позицію «ніколи знову», проте геноциди продовжують ставатися.

Сьогодні в Україні — війна. Рашисти навіть риторику запозичують в нацистів, заявляючи про «розв’язання українського питання», подібно до гітлерівського «розв’язання єврейського питання». Російський т. зв. «антифашизм» став головною загрозою для євреїв в сучасній Україні та сприяв нарузі над пам’яттю про Голокост: російські війська обстрілюють єврейські цвинтарі, синагоги, навіть Бабин Яр. Відомості зі звільнених Бучі, Ізюма, Маріуполя та інших українських міст і сіл жахають цивілізований світ. Мир, безпека й рівновага у Європі та світі можливі тільки після того, як Україна переможе у війні, а всі злочинці будуть належно покарані.

За інформацією УІНП