Нагнибіди, Калиновича, Миколаєнка: в Інституті нацпам’яті розповіли про нові назви вулиць Кременчука

Зображення ілюстративне
Зображення ілюстративне

На сесії Кременчуцької міської ради депутати затвердили назви ще 30 вулиць, провулків та проїздів, які перейменовують в рамках деколонізації/дерусифікації. Про нові назви розповіли у Полтавському офісі Українського інституту національної пам’яті.

Вулицю лейтенанта Шмідта перейменовано на честь Івана Нагнибіди — полковника Армії УНР, уродженця Кременчука, борця за незалежність України у 20 столітті. Закінчив 2-гу Харківську гімназію. У складі 6-го стрілецького полку брав участь у Першій світовій війні. У 1917 році стає на шлях боротьби з червоною і білою росією. Командує 121-ю пішою сотнею полку військ Української Центральної Ради. З 1 травня 1918 року—сотенний командир Одеської інструкторської школи старшин. З 9 вересня 1918 року—командир сотні 39-го пішого Харківського полку Армії Української держави. З 10 січня 1919 року—помічник командира 9-го Дієвого корпусу Дієвої Армії УНР, з 5 липня 1919 року—вартовий старшина Головного управління Генерального штабу УНР. 3 2 січня 1920 року — штаб-старшина для доручень при начальнику постачання Армії УНР, з 17 листопада 1921 року — секретар начальника Генерального штабу УНР. 3 1923 року мешкав на еміграції Лодзі (Польща), з 1947 року в США. Помер у Нью Йорку, похований на українському
цвинтарі в Баунд Брук.

Регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар розповів: «З топоніміки Кременчука прибрано ім’я Антона Макаренка — радянського комуністичного педагога і письменника; автора низки російськомовних літературно-педагогічних творів, організатора і керівника трудової колонії імені ще одного сталініста Максіма Горького та комуни імені червоного катюги, керівника ЧК Фелікса Дзержинського у селі Новий Харків; заступника начальника помічника начальника відділу трудових колоній та трудкомун сумнозвісного НКВС УРСР. Отож, у Кременчуці у межах виконання ст.5 Закону України „Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 ст.“ проїзд та провулок Макаренка перейменовано на честь діячів УНР».

Проїзд Макаренка переназвали на пошану до Калиновича Івана Олександровича (27.05.1893– 27.04.1973, США). Військовий і громадський діяч, інженер-агроном, кооператор, учитель, редактор народився у Кременчуці. Командир сотні кінно-гайдамацького полку ім. Костя Гордієнка (1918), помічник командира 5-го кінного полку ім. Костя Гордієнка Окремої кінної дивізії Армії УНР з 14.04.1921. Агроном Товариства «Сільський господар» у Золочівському повіті (1929). Також Іван Калинович був організатором і командиром відділу Карпатської Січі (1939), редактором газети «Українська дійсність» (Берлін, 1940-1945), членом Ради Гетьманського руху (США).

Провулок Макаренка перейменували так само на честь свого земляка. Майбутній сотник Армії УНР Миколаєнко Леонід Іванович (06.02.1899 — 09.10.1924) теж народився у Кременчуці. Військовий, викладач, асистент Українського вільного педагогічного інституту ім. М. Драгоманова. Навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира (1918). У 1918-19 рр. виборював незалежність України від російських зайд у лавах Армії УНР. Мобілізований до української армії (1918). Навчався на літературному підвідділі історико-літературного відділу Українського вільного педагогічного інституту ім. М. Драгоманова у Празі. Згодом викладав там філософію.

Вулицю, яка звеличувала російського публіциста Добролюбова перейменували на прославлення подвигу Українських Січових стрільців — військових підрозділів Наддніпрянської Армії УНР, сформованих у період визвольних змагань Українського народу 1917–1919 рр. Брали участь у боях з російсько-більшовицькими загарбниками під Бахмачем, Крутами, в Києві, біля Житомира. Верховним головнокомандувачем січових стрільців вважався полковник армії УНР Євген Коновалець. Курінь Січових стрільців серед військових частин Армії УНР вирізнявся організованістю і боєздатністю і мав великий вплив на Директорію УНР. Після окупації УНР більшовицькою Росією керівні старшини Січових Стрільців стали творцями й головними постатями Української Військової Організації (УВО) та Організації Українських Націоналістів (ОУН).

Нагадаємо, процес голосування за нові назви вулиць тривав з 17 серпня до 6 вересня включно у електронній формі на офіційному сайті громади.