80-річчя УПА: у Кременчуці перейменували вулицю Молодогвардійську на честь Романа Шухевича

Роман Шухевич. Фото надане Полтавським офісом УІНП
Роман Шухевич. Фото надане Полтавським офісом УІНП

Рішенням недавньої сесії Кременчуцької міської ради у межах процесів декомунізації/деколонізації перейменовано вулицю Молодогвардійську на честь борця за незалежність у 20 столітті, політичного та військового діяча, головнокомандувача УПА Романа Шухевича. Під час онлайн-волевиявлення за варіанти нових назв саме ця пропозиція громадськості і експертів набрала серед мешканців наддніпрянського міста найбільшу кількість голосів.

Вчора УПА — сьогодні ЗСУ!

«Молода гвардія»—молодіжна комсомольська підпільна організація, яка діяла у Сорокиному (тоді Краснодон) Луганська область у період німецько — радянської війни. Організацію міфологізовано російським письменником О. Фадєєвим у романі «Молода гвардія». Його було написано на особисте замовлення Сталіна до 30-річчя Жовтневого перевороту. Особливих масштабів міфологізація набула у терористичних ДНР/ЛНР. Топоніми на честь «Молодої гвардії» були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності», — наголосили у Полтавському офісі УІНП.

«Вчора УПА — сьогодні ЗСУ! Знаково і символічно, що увічнили пам’ять борця за незалежність Романа Шухевича саме у рік повномасштабного російського вторгнення та у рік, коли згідно з Постановою Верховної Ради 80-річчя з часу створення УПА відзначається на державному рівні», відзначив регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Він подякував міському голові Кременчука та місцевим депутатам за небайдужість, виваженість та належне виконання Постанови парламенту та закону «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у 20 столітті».

«На Полтавщині зроблено ще один крок щодо увічнення пам’яті головнокомандувача УПА. Навесні 2016 року у межах декомунізації провулок Піонерський у центрі Полтаві перейменовано на честь Шухевича», — підсумував Пустовгар.

10 фактів із життя Романа Шухевича

1. Роман Шухевич походив зі славного українського роду. Його прадід, священик Йосип Шухевич, першим в українській літературі перекладав Вергілія, Шиллера, Вальтера Скотта. Іван Франко написав передмову до посмертного видання творів п. Йосипа. Дід, професор Володимир Шухевич був активним учасником товариства «Просвіта» і дійсним членом Наукового товариства імені Т.Шевченка. Володимир Шухевич був автором дослідження «Гуцульщина», найґрунтовнішої праці про гуцулів у 5-ти томах. Дядько Степан Шухевич був адвокатом і оборонцем прав українців на гучних політичних процесах у Польщі. Батько Романа Осип Шухевич, суддя, під час проголошення Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР) став політичним комісаром в Кам’янці Струмиловій (тепер Кам’янка-Бузька) на Львівщині, за що після поразки визвольних змагань карався польськими окупантами у львівській тюрмі «Бриґідки». Мати Євгенія була донькою-одиначкою отця Єтоцького, пароха в селі Оглядів на Радехівщині. Батьків Романа Шухевича більшовики арештували і вислали за межі України (батька в Кемеровську область Росії, матір в Казахстан), де вони невдовзі померли.

2. 15-річний Роман Шухевич на різдвяних канікулах врятував дитину, яка через крихкий лід впала у крижану воду. Внаслідок переохолодження рятівник довго хворів на запалення легенів.

3. Навчаючись у 1917-1925 роках в Академічній гімназії, Роман мешкав у Львові під опікою бабусі Герміни. У неї в 1921-1922 роках винаймав кімнату полковник Євген Коновалець — Командант УВО. Гімназист Роман часто спілкувався із полковником, прислухався до його розмов, які справили великий вплив на формування свідомості й характеру майбутнього Командира УПА.

4. Роман Шухевич дуже любив спорт. Він грав у футбол, волейбол, баскетбол, водне поло, займався боксом, кінним і лижним спортом. На Запорозьких іграх у Львові він встановив рекорд бігу з перешкодами на 400 метрів та рекорд у плаванні на 100 метрів. Займав призові місця у метанні диску та штовханні ядра. Особливо добре Шухевич володів шпагою, якою тричі боронив честь українського студентства. Займався він також планеризмом і отримав диплом пілота безмоторного літака.

5. Шухевич захоплювався мандрами по річках: на човні проплив з Галичини по Бугу та Віслі до Балтики і назад — на веслах проти течії. Також він заснував у «Пласті» курінь «Чорноморці», з яким проплив усі найважливіші ріки Західної України.

6. Роман Шухевич був музично обдарованою людиною: закінчив курс народних танців Василя Авраменка, навчався в Музичному інституті імені Лисенка, закінчив курси гри на фортепіано. Він виступав з концертами на різних сценах Львова. У студентські роки у Львові Роман грав у студентському квартеті «Ревелєрси Євгена» («Львівські ревелєрси»). Одним із солістів квартету був рідний брат Романа Юрій, пізніше, у 1941-му закатований більшовиками. Брати навіть виступали спільно у Львівському оперному театрі. Роман полюбляв грати на фортепіано і робив це за кожної слушної нагоди. Як зазначали квартиранти родини Шухевичів, коли в домi починалися суперечки, Роман сідав за фортепіано, грав і співав з «Наталки Полтавки»: «Де згода в сімействі, там мир і тишина». Після цього сварки вщухали. Одного разу молодий Шухевич грав на фортепіано на вечірці в карпатському містечку. Інструмент привезли на возі, але назад коштовне фортепіано пошкодували трясти на возі, тому понесли на руках. Несли разом зі стільцем, на якому сидів Шухевич, який продовжував грати всю дорогу.

7. Після звільнення з ув’язнення Роман Шухевич разом із приятелем Богданом Чайківським заснував першу в Галичині українську рекламну фірму «Фама». Фірма успішно розвивалася й відзначилася креативним підходом до реклами, не гребувала еротичними сюжетами та оригінальними акціями. Зокрема, одного разу працівники «Фами» поширили в львівських ЗМІ плітки, що в певний час одна жінка вкоротить собі віку, стрибнувши з даху готелю «Жорж». Коли у визначене місце збіглися репортери, з даху впала лялька жінки з рекламою. Окрім газетної реклами, «Фама» активно працювала на ринку крамничних вітрин, заробляла рекламою на трамвайних стовпах, тощо. З часом справи пішли настільки добре, що в останні роки існування компанія вийшла на ринки Угорщини та Німеччини. При цьому Роман Шухевич весь час вів «чорну» бухгалтерію і щомісяця перераховував чималі кошти на потреби українського підпілля.

8. Свої воєнні університети генерал-хорунжий УПА починав як звичайний рядовий гарматник у польському війську. У 1928-1929 роках Шухевич проходив строкову службу в артилерійській частині у Володимирі-Волинському і навіть навчався в так званій підстаршинській школі. Але через участь в українській націоналістичній організації він вважався неблагонадійним, тому не зміг завершити навчання і залишився рядовим.

9. Роман Шухевич, керуючи Організацією Українських Націоналістів, показав себе талановитим політиком. Під його керівництвом в серпні 1943 проведено ІІІ Надзвичайний великий збір ОУН, прийнято програму організації, що була по суті програмою національно-визвольного руху. В листопаді проведено Конференцію поневолених народів, яка мала стати основою антирадянського фронту боротьби народів СРСР. В липні наступного 1944 року ОУН створила підпільний парламент — Українську головну визвольну раду.

10. Роман Шухевич вважав, що єдність українського визвольного руху є важливою запорукою успіху. Задля подолання «отаманщини» Шухевич поставив ультиматум командирам усіх загонів — визнати єдине повстанське командування або скласти зброю і припинити боротьбу. Роман Шухевич та його побратими будували Українську повстанську армію за зразками регулярних армій: створювались штаби (Головний та регіональні), офіцерські (старшинські) школи, система звань та посад, і навіть власна нагородна система. Запроваджені ним принципи і норми політичної та військової діяльності стали концептуальною основою української визвольної боротьби 1940-1950-х років.

Полтавський офіс УІНП (за матеріалами пресслужби Кременчуцької міської ради та офіційного сайту УІНП — допису авторства співробітниці УІНП, к.і.н.Лесі Бондарук).