Біля Свято-Успенського собору попрощалися із трьома захисниками

Вони загинули, щоб ми продовжували жити. У Полтаві сьогодні біля Свято-Успенського кафедрального собору попрощалися із трьома захисниками України. Більше про їх долі — у сюжеті нашої знімальної групи.

У Полтаві біля Свято-Успенського кафедрального собору попрощалися з трьома українськими воїнами, які загинули від російського агресора на Донеччині. Солдату Олександру Марусевичу було 45 років. Він загинув 8 листопада. Провести його в останню путь прийшов Микола Шаповал. Розповідає: Олександр — чоловік його двоюрідної сестри.

Микола Шаповал, прийшов попрощатися із Олександром Марусевичем: Олександр був завжди життєрадісний, він завжди відстоював справедливість, і він з перших днів захищав Україну і в 2014 році, і зараз. Я знаю, що він такий відкликнеться, допоможе в тяжку хвилину. Любив дуже своїх дітей і онука.

Солдат Владислав Федорченко загинув у 51 рік. В мирний час він працював на «Полтавамаш» механіком, коли 24 лютого почалася повномасштабна війна, одразу пішов у тероборону. Його керівник Георгій Гурін згадує, як дізнався про загибель колеги.

Георгій Гурін, прийшов попрощатися із Владиславом Федорченком: Жінка із донькою прийшли до мене. Тільки вони з’явилися і всі обставини розповіли. Кажу: «А як же він? У Полтаві ж був». Каже, ну з липня він вже був там на передовій. Гарний фахівець був, весь час з онучкою був. Будинок ремонтував. Дуже велика втрата.

Наймолодшому воїну, сержанту Владиславу Галайку, було лише 25. Він боронив нашу державу із 2017 року. Два місяці тому освідчився у коханні своїй дівчині, -розповідає знайома хлопця Анастасія Савченко, з якою разом хрестили дитину.

Анастасія Савченко, прийшла попрощатися із Владиславом Галайком: Він був дуже світлою людиною, у нього було надзвичайно складне життя. Він дуже прожив мало, але зовсім нещодавно він зустрів дівчину і освідчився їй, хотів, щоб вона стала його дружиною. Моя кума, з якою ми хрестили, то в які б вона ситуації скрутні не потрапляла, він завжди їй допомагав.

Сержанта Галайка поховають у його рідному селі Войнівка, солдатів Марусевича та Федорченка — під Полтавою на Затурино.