У Полтаві працівники бібліотеки виготовляють маскувальні сітки, білизну та шкарпетки для військових

Килимки для сидіння, білизна, в’язані шкарпетки, обереги, сітки — все це з початку російського повномасштабного вторгнення почали власними силами виготовляти працівники Центральної міської бібліотеки. До волонтерської діяльності їм вдалося залучити і своїх читачів — як дорослих, так і дітей. Більше про це — у нашому сюжеті.

— Це робимо такі сідушечки нашим хлопцям, щоб їм тепло було.

Центральна міська бібліотека з початку повномасштабного вторгнення стала не лише культурно-просвітницьким, а й волонтерським центром. Працівники книгозбірні в’яжуть шкарпетки, килимки для сидіння, шиють білизну, плетуть сітки. За цей рік пані Лариса сплела понад 100 килимків та зшила 200 пар білизни.

Лариса, працівниця бібліотеки: По часу десь півтори години на один коврик. — Чи не стомилися ви? — Ні. Сидіть, робить — нічого. — Це такий моральний відпочинок для вас? — Так, відпочиваєш. Після того, як ми попрацюємо, то треба трохи відпочити.

Таміла Дузенко, директор Центральної міської бібліотеки: З перших днів вторгнення ми почали працювати на перемогу. Ми плели сітки і плетемо сітки, в’яжемо шкарпетки, шиємо чоловічу білизну, також коврики-каремати. Наша мережа об’єднує 32 філії: 17 в місті й зараз у територіальній громаді ще 15 філій Полтавського району до нас приєдналося. У кожному колективі є люди, які цим займаються.

Активно до волонтерського руху у бібліотеці долучаються і читачі — як дорослі, так і малеча. Для останніх проводять майстер-класи, на яких вони пишуть листи захисникам та роблять різноманітні іграшки й обереги. Долучаються до роботи бібліотеки й ВПО.

— Це у нас робоче місце для читачів, які приходять до нас відпочити чи почитати, і є вільна хвилинка, вони можуть сісти, в’язати коврики чи шкарпетки. Для них спеціально відведене таке невеличке робоче місце.

Таміла Дузенко, директор Центральної міської бібліотеки: Ми працюємо і з ВПО. У Центральній бібліотеці у нас більше, ніж півроку, була військова адміністрація міста Щастя і міста Гірське Луганської області. У нас по системі більше 2 000 переселенців читають, приходять до нас.

У бібліотеці кажуть: наступного року не збираються зменшувати темп своєї роботи. Адже вже запланували багато заходів.