Депутати Новоселівської сільради перейменували 17 радянських і російських назв вулиць

Зображення ілюстративне
Зображення ілюстративне

У Новоселівській громаді Полтавського району рішенням 23-ої сесії сільської ради 8-го скликання за №1589 перейменовано 17 назв вулиць і провулків, які пов’язані з СРСР та державою-окупантом росією. Рішення підписав голова Новоселівської сільської ради Євген Бова.

«У громаді ми провели консультації з мешканцями сіл відповідно до Законів „Про місцеве самоврядування в Україні“, „Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій“. Рішенню депутатів передувало широке громадське обговорення — і в соцмережах, і на офіційному сайті та у друкованому віснику громади», — розповів Євген Бова.

Також функціонувала комісія з напрацювання назв як дорадча інституція. До неї входили співробітники виконкому сільради, краєзнавці, бібліотекарі, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті (УІНП) у Полтавській області Олег Пустовгар.

У Новоселівці стерто з публічного простору ім’я трубадура російської імперії Пушкіна, який оспівував загарбницькі війни росіян і брав у них участь, виправдовував воєнні злочини російської армії, заперечував право українського, польського, балтійських народів на державність. А ще паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Тож символічно, що цю вулицю перейменували на честь Пилипа Орлика — соратника Мазепи, видатного українського гетьмана і борця за визволення Гетьманщини з-під московського ярма, автора першої у Європі Конституції.

У с. Крюкове з’явилася вулиця Козацька, а у с. Терентіївка — Соборності. Так перейменували вулиці, які донедавна звеличували Антона Макаренка — сталінського радянського комуністичного педагога, начальника відділення сталінських колоній НКВС УСРР та колонії НКВС № 5.

«На хуторі Гаврилки неподалік Рунівщини народився січовий стрілець, хорунжий Армії УНР, видатний скульптор Михайло Гаврилко. Тож на його честь у селі Гаврилки назвали вулицю. Дякую за підтримку моєї ініціативи. Це ще один крок у громаді з увічнення свого земляка. У Рунівщині центральна вулиця теж носить його ім’я, цьогоріч тут облаштували експозицію у місцевому музеї, сквер пам’яті, встановили пам’ятний знак й провели на честь Гаврилка історико-культурологічний фестиваль», — розповів Олег Пустовгар.

Михайло Гаврилко навчався у Краківській академії мистецтв, стажувався в Парижі у відомого скульптора Антуана Бурделя. Автор пам’ятників Тарасу Шевченкові в Кіцмані і Косові, спроектував пам’ятник Кобзарю в Києві, який так і не дозволили встановити. Творець образів Івана Франка, Маркіяна Шашкевича та інших видатних українців. Один із організаторів Українських січових стрільців. Воював проти російських більшовицьких загарбників у складі Сірої дивізії Армії Української Народної Республіки, командував партизанським загоном Армії УНР на Полтавщині. Заарештований чекістами і після тортур страчений восени 1920-го у Полтаві.

З ініціативи Полтавського офісу УІНП у селі Брунівка тепер є провулок Різдвяний: на пошану до одного з найбільших християнських свят — Різдва Христового перейменували пров. Олександрівський, що звеличував російського імператора Олександра III.

Юрій Гагарін — російський радянський космонавт, ніяк не пов’язаний з історією громади. Топоніми на його честь були елементом комуністичної наочної агітації та пропаганди, яка втратила своє значення після здобуття Україною незалежності. Доречно увічнювати пам’ять українців, які зробили великий внесок у освоєння людством космосу. Тож депутати підтримали ініціативу Олегу Пустовгара перейменувати вулиці Гагаріна у селах Кованьківка, Новоселівка, Рунівщинана честь Юрія Кондратюка — уродженця Полтави, українського ученого-винахідника, піонера теорії космічних польотів. Він — автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон». Як згадував Джон Хуболт, один із керівників космічної програми «Аполлон»: «Коли я на світанку у березні 1968 року із завмиранням серця стежив на мисі Канаверал за стартом ракети, що несла корабель „Аполлон“ у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, по якій належало летіти нашим астронавтам…». Американський астронавт Ніл Армстронг, що першим ступив на місячну поверхню, на знак поваги до винахідника взяв пригорщу землі біля будинку, де мешкав Юрій Кондратюк. На його честь названо один із кратерів на зворотному боці супутника Землі.

Вулиці Першотравневі як об’єкти топоніміки, названі на честь 1-го травня, є яскравим втіленням радянської практики ідеології СРСР, пов’язаної з масовими комемораціями Міжнародного дня солідарності трудящих, що використовувалися для пропаганди комуністичного тоталітарного режиму. Тож на сесії сільради ухвалили: у селі Новоселівка з’явилася вулиця Свободи, у селі Глоби Незалежності, у селі Черкасівка — Січових Стрільців, у селі Пасківка — Героїв-українців.

А ще на пропозицію Пустовгара вулиці Першотравневі переозначили так: у селі Кованьківка — на Чумацький шлях (значна частина території громади входила до Полтавського полку Гетьманщини як адміністративно-територіальна одиниця. Чумацький шлях — торгово-візницький шлях, яким чумаки з 16-го по 19 століття возили сіль з чорноморського узбережжя Криму, а з Гетьманщини — хліб та інші сільськогосподарські продукти; пролягав лівим берегом Дніпра через запорозькі степи); у селі Божки — на Червоної Рути, на прославлення славетної пісні Володимира Івасюка, яка стала народною; у селі Божківське — на Червоної Калини, на прославлення стрілецької пісні, яка стала одним із символів російсько-української війни за незалежність.

«Пєрвомай» пішов услід за «рускім корабльом», а нові назви тепер відображають національний колорит і символізують боротьбу українців за свободу і незалежність від російських агресорів.

Полтавський офіс УІНП