У Полтаві провели в останню путь двох українських воїнів

У Свято-Успенському соборі сьогодні попрощалися ще із двома бійцями, які загинули захищаючи Україну. В останню путь проводжали полтавців Віктора Конюшенка та Сергія Почепа. На панахиду за полеглими воїнами прийшли рідні, близькі, друзі та колеги.

У Полтаві попрощалися із двома героями, які полягли на цій війні. У Свято-Успенському кафедральному соборі відспівували 47-річного полтавця, капітана Віктора Конюшенка. Його по мобілізації призвали 12 квітня минулого року. Служив захисник у 60-й окремій механізованій бригаді на посаді командира танкового взводу. 11 січня воїн загинув під час бойового зіткнення з противником біля села Кліщіївка Донецької області. В останню путь його проводжали рідні, друзі, його колеги і колеги дружини. Вона працює вчителькою української мови у місцевій гімназії.

Лідія Папенко, колега дружини загиблого Віктора Конюшенка: Вчителька ця завжди була така життєрадісна і казала: не переживайте, ми переможемо, наша Україна переможе. Давайте тільки думати про хороше. І ці хороші почуття будуть передаватися нашим воїнам, які обов’язково переможуть в цій війні. Слава герою, нашому Конюшенку Віктору Володимировичу.

Відспівували сьогодні і 50-річного полтавця, солдата Почепа Сергія. Його призвали на військову службу у перші дні повномасштабного вторгнення — 27 лютого минулого року. Воював захисник на посаді стрільця стрілецької роти. Гідно виконуючи свій військовий обов’язок, загинув 9 січня внаслідок ворожого артилерійського обстрілу біля міста Красногорівка, що на Донеччині.

Інна Варич, колега загиблого Сергія Почепа: Сергій мені запам’ятався дуже гарною людиною, чуйний, завжди приходив на допомогу, з колегами знаходив спільну мову. Ніколи від нього не чула слова поганого. Тільки все хороше. Дуже співчуваємо рідним, близьким. Світла пам’ять загиблому герою України.

— Герої не вмирають. Герої живуть вічно.

Протоієрей Сергій Висланько, клірик Свято-Успенського кафедрального собору: Вони пішли в пекло для того, щоб не пустити диявола і зло на нашу Українську землю. Вони пішли на війну для того, щоб захистити своїх рідних і близьких, захистити нас з вами, захистити наших дітей. Вони зробили все для того, щоб ми могли жити спокійно у мирній країні.

Поховали полеглих захисників на Затуринському кладовищі.