«Їду в маршрутці і одна говорю українською»: чи змінилася мовна ситуація у Полтаві із 24 лютого?
Чи стало більше української у Полтаві майже через рік після повномасштабного вторгнення росії? У Міжнародний день рідної мови ми з’ясовували, чи перейшли люди на українську або ж чи, можливо, вдосконалили її за цей період, а також, чи відчули зміни у мовному середовищі нашого регіону науковці. Про все це у матеріалі Ольги Козіної.
Спочатку спілкувалася російською, 18 років прожила в Абхазії, але легко перейшла на українську. Так розповідає власну мовну історію композиторка та викладачка музичної літератури Тамара Оскоменко-Парулава.
Тамара Оскоменко-Парулава, композиторка, музикознавиця, викладачка Полтавського коледжу мистецтв ім. М. В. Лисенка: Та я й до цього говорила українською, бо з 1994 нам сказали українською мовою викладати. Після незалежності ще 2 роки ми російською викладали, а потім сказали переходити. Але ж не було ніяких курсів, я самостійно перейшла.
Відтоді пані Тамара рідною мовою не тільки викладає, а й спілкується у побуті та постійно її вдосконалює.
— Там якісь моменти української мови вдосконалюю в інтернеті теж.
За даними «Укрінформ», після повномасштабного вторгнення росії 78% українців почали більше говорити українською. Така наша відповідь на російську агресію, кажуть люди. Це підтверджують і наші опитування полтавців.
— Ну, я стараюся українською, тільки-но ця ситуація сталася. То був полтавський суржик, а тепер стараюся українською тільки.
— Я спілкуюся з народження.
— Я взагалі з Донецької області! Але говорю деколи. — Вивчили більше слів? — Більше, так.
— Ми завжди спілкувалися українською і в родині, і постійно спілкуємося.
— Звичайно, потроху переходжу. Українська мова найкраще звучить, і я буду розмовляти українською мовою.
— Аякже, перейшли, перейшли.
— За останній рік ми помітили, що люди стали частіше спілкуватися українською мовою.
Проте зустрічаються й ті, кого мовне питання залишає байдужим.
— Знаєте, це не головне. Головне, щоб у людини було якесь майбутнє, і щоб було за що жити, а це нічого не міняє — мова, перейменування міст, вулиць.
— На жаль, я виріс у іншому вимірі.
— Апостроф пишемо перед я, ю, є, ї. Побачили, так?
Вже 8-й місяць кандидатка філологічних наук Віра Мелешко викладає українську мову в рамках волонтерського проекту «Мова має значення». Серед її учнів — і переселенці, і полтавці. Говорить: рідна мова — це мова матері, але вона може бути і набутою.
Віра Мелешко, завідувачка кафедри української літератури ПНПУ ім.В.Г.Короленка, кандидатка філологічних наук: Якщо ти мешкаєш в країні, визнаєш її закони, і в цій країні домінує одна мова, тоді вона стає тобі рідною. Хоча мовознавці кажуть: рідна мова — це мова матері, яка закладена з молоком, з генами і т. п.
За останній рік української у Полтаві стало більше, ділиться спостереженнями науковиця.
Віра Мелешко, завідувачка кафедри української літератури ПНПУ ім. В.Г.Короленка, кандидатка філологічних наук: 27 лютого, їду в маршрутці, і розумію, що я одна говорю українською. Мені хотілося заплакати. І вже коли я їхала через місяць, я чую, і там обзиваються українською, і там, і з акцентом. А останнім часом тих, хто прагне говорити українською і робить для цього певні кроки, багато.
Нагадаємо, Міжнародний день рідної мови відзначають 21 лютого з 2000-го року.