До Терешківської громади доставили гуманітарну допомогу
У Терешківській громаді для переселенців роздавали гуманітарну допомогу. Гігієнічні засоби, ковдри, рушники та простирадла отримували ті, хто через війну вимушено покинув свої домівки. Більше про це розкажуть наші журналісти.
— Довелося їхати через росію прокляту. Але виїхали з горем навпіл. Дякувати Богу, що ми спаслися. Як кажуть, життя одне. І краще життя, ніж смерть отам.
Микола Герасименко — переселенець із села Тавільжанка Харківської області. Він з дружиною був змушений залишити свою домівку у березні цього року.
Микола Герасименко, переселенець з Харківської області: Там знаходяться фашисти, будь вони не ладні. Нам нікуди було діватися. Дружина захворіла. Медикаментів немає. Допомоги від них немає ніякої.
Ця сім’я та ще майже 2 тисячі людей знайшли прихисток у Терешківській громаді. Сьогодні їм видають гуманітарну допомогу. Її прийшли отримати переселенці поважного віку, багатодітні сім’ї та люди з інвалідністю.
Віталій Турпітько, голова Терешківської громади: Це все особи — вимушені переселенці, які прибули до нас із 1 листопада минулого року. Тому ми вибрали категорію найбільш нужденних.
До Терешків ця гуманітарна допомога прибула від міжнародної організації GEM. Її переселенцям роздає громадська організація «Наша справа Полтавщина» спільно з Всеукраїнською громадською організацією «Якість життя».
Лариса Босенко, лідер ГО «Наша справа Полтавщина»: Це ковдри, засоби гігієни, засоби жіночої гігієни, рушнички, простирадла, тобто все, чим багаті, тим і раді. Все, чим можемо, намагаємося допомогти. Ми працюємо ще з травня місяця минулого року по всій Полтавщині.
Отримала допомогу і переселенка з Харківської області Ірина Тугусова. Її син — інвалід.
Ірина Тугусова, переселенка з Харківської області: Нам 21, але він схожий, наче йому 10 років, такий маленький. Дитина з ДЦП першої групи. Він лежачий. Не ходить, не жує, не їсть. Це важка ступінь. Дуже я вдячна, що підтримують нас тут переселенців, що дають таку гуманітарну допомогу.
А пані Людмила Сердюк отримує пакунки для переселенки, яка погано ходить. Жінка розповідає: на базі Полтавського обласного дитячого оздоровчого центру «Маяк», який вона очолює, проживає півсотні вимушено-переміщених осіб.
Людмила Сердюк, директорка Полтавського обласного дитячого оздоровчого центру «Маяк»: У нас багато людей, тих, що старше 65 років. І їм уже нікуди їхати, бо це Краматорськ. Ви знаєте, так піклуються полтавці за людей, що з першого дня ми майже всім забезпечені. Ну тільки перемоги немає. Людям хочеться додому.
Свою гуманітарну місію «Наша справа Полтавщина» разом із партнерами продовжуватимуть і в інших куточках нашої області.