Фейкові акаунти та дезінформація в соцмережах: в Україні можуть ввести кримінальну відповідальність
Кримінальна відповідальність за фейкові акаунти, ботоферми та розповсюдження дезінформації у соцмережах в умовах воєнного стану. Відповідний законопроект вже зареєстровано у Верховній Раді. Яка відповідальність за це зараз та чи намагаються полтавці відрізнити фейкові акаунти від справжніх — в правозахисників та медіаекспертів дізнавалися наші журналісти.
— Телеграм-канали, це зручно, швидко. — А чи перевіряєте достовірність інформації і як? — Якщо це якийсь масштабний факт, то його перевіряти не треба, бо він є скрізь, а так, в основному, ні.
Полтавець Леонід говорить: фільтрувати контент в соцмережах непросто, але фейки відчуває.
Леонід, полтавець: Ну деякі фейки одразу видно. Наприклад, якщо напишуть, що збили 20 «кинджалів», то зрозуміло, що це фейк, тому що заради одного «кинджала» уже була масивна інформація з приводу того, що це було досягнення.
Несправжні облікові записи розпізнати можна, якщо є критичне мислення, — говорить полтавка Майя. Аналогічно і з новинами в телеграм.
Майя, полтавка: Як він не фейковий, воно видно, що багато коментарів від людей, відгуки, новини якісь оновлюються частенько.
За використання фейкових, тобто несправжніх акаунтів у соцмережах, що поширюють дезінформацію під час війни, можуть ввести кримінальну відповідальність. Відповідний законопроект зареєстрували у Верховній Раді України у квітні. За створення ботоферм та розповсюдження фейків, що загрожують національній безпеці країни, пропонують ув’язнюватити до 7 років. Якщо ознак держради нема, порушник може відбутися штрафом — від 1 до 3 тис. грн. Дотепер — говорить юрист Богдан Яненко, за поширення недостовірної інформації існувала лише цивільно-правова відповідальність.
Богдан Яненко, юрист: В рамках Цивільного кодексу особа, наприклад, звертається з позовом до суду. І відповідачем є інша особа, яка поширила недостовірну інформацію. І потім, якщо судом буде встановлено, що інформація дійсно є недостовірною, відповідач повинен спростувати цю інформацію і, можливо, сплатити моральні збитки, якщо позивач їх зазнав.
В свою чергу ГО «Інтернет асоціація України» закликала Верховну Раду законопроект відхилити, бо він — йдеться на ФБ-сторінці організації — обмежує права і свободи громадян.
Цитата: «Це положення не містить чіткого та однозначного формулювання, а запропоновані положення є загального характеру».
Медіаексперти ж закликають українців дотримуватися правил інформаційної гігієни.
Андрій Юричко, медіаексперт Академії української преси: Перевіряти джерело інформації. Якщо воно чітко не вказане, або завуальоване, з посиланням на неназване джерело, або «Люди кажуть» чи «Стало відомо», — це одна з ознак фейковості. Якщо інформація важлива, буде зазначена конкретна установа і конкретно ім’я і прізвище людини, яка це повідомила.
Правило № 2 — не довіряти емоційним закликам.
Андрій Юричко, медіаексперт Академії української преси: Наприклад, рік назад поширювалися фейки: «Ми відбиваємо ворожу атаку, моліться за нас», «Нема патронів» і т.д. Зараз ці ж самі ботоферми поширюють інші меседжі: «Ми відбили перше українське місто, моліться за нас!», тобто джерело розповсюдження одне й те саме, вплив на емоції: тоді було всім страшно і вони апелювали до страху. Зараз на фоні новин про контрнаступ намагаються захопити аудиторію позитивними новинами, що відбили чергове місто.
Медіаексперт Андрій Юричко зауважує: фейкова статистика в Україні стрімко зросла від початку Ковід-пандемії, залишається вона високою і нині.