У Полтаві презентували видання наукових робіт «Українське мистецтво» братів Щербанівських

Харківський книговидавець Олександр Савчук презентував наукові праці вчених братів Вадима та Данила Щербанівських «Українське мистецтво». В своїх роботах вони досліджували церковну архітектуру 17-19 століть. Основа книги -двотомник Щербанівських, 1-вийшов у світ в 1913 -му, 2-в 1926 році. Видання написане двома мовами-українською та французькою.

Олександр Савчук, книговидавець
«Ця книжка -це 1 із перших стовпів українського мистецтвознавства, з чого воно починалося. Важлива також тим, що в ній представлені об»єкти, яких уже переважно немає. На фотографіях церкви, дзвіниці, каплиці, ікони, описи з церков, яких уже не існує, відсотків 80 цих об»єктів уже немає»

Филип, Високопреосвященніший митрополит Полтавський і Миргородський, УПЦ
 «З церквою пов»язане збереження не тільки нашої культури, але і нашої історичної національної традиції. Найкраще, що донесли до сучасного дня це за участі, або в присутності православної церкви, тому що діяльність була пов»язана з церковною, речі були тісно переплетені»

В розділі «Вибрані праці» можна знайти описи храмів Полтавщини. Серед них,-Свято-Преображенської церкви села Великі Сорочинці її різьбленого іконостасу та інших. В ексклюзивних роботах науковців,-розповідає Олександр Савчук, і відповіді на безліч запитань, які торкаються церковної архітектури 17-19 століття.

Олександр Савчук, книговидавець
 «Вона практична книжка, дуже візуальна,в 22 статтях, які доповнюють видання, а це фактично пів книги -вербалізація візуальної частини книги. Тобто, пояснення, чому саме так. Є стаття, чому з»являється ефект ілюзійності, в середині храму. Чому храм зсередини здається вищим, ніж ззовні. Це геометрія, але тут дуже доступно пояснено чому так»

Незабаром,-говорить Олександр Савчук, планує видати й іншу книгу. Дослідника Стефана Таранущенка «Іконографія українських іконостасів». Він побував у найбільших храмах України, та в своїх роботах аналізував іконостаси, чим вони відрізняються та що у них спільного.