Полтавці вшанували пам’ять бійця полку «Азов» Антона Грицая, який загинув торік під селом Широкине Донецької області.

Військовому Антону Грицаю з позивним «Сіф»було лише 27 років коли він пішов із життя. Та за сміливість і героїзм Антона пам’ятатимуть довго.
Його товариші зазначають, коли почали розгортатися події у Києві на майдані Сіф не міг залишатися осторонь. Він хотів бачити свою країну квітучою, тому вважав своїм обов’язком відстоювати права на незалежність
Вадим Ямщиков, товариш
«Для мене і для Антона також, коли почалася революція гідності, не було питань бути там, чи не бути. Я пам’ятаю коли Антон мені зателефонував і сказав: «Я беру машину і ми їдемо»
А коли мирний майдан переріс у масштабний воєнний конфлікт на сході країни Антон Грицай також не залишився байдужим. В 2014 році він добровільно вступив до полку «Азов».
Вадим Ямщиков, товариш
«Я бачив, що захист батьківщини для нього це було те, чим він хотів займатися, адже захист держави для нього дуже важливо було»
Антон Грицай Загинув 15 лютого 2015 року від важкого поранення уламком під час наступу на село Широкине Донецької області.
 Юліан Матвійчук, бойовий побратим
«Маленький осколок прилетів йому в плече, …, і пробив йому артерію і загинув він від внутрішньої кровотечі».
Мати Антона до останнього не знала, що її син на війні, тому прийняти його смерть для неї було дуже важко.
 Тетяна Грицай, мама
«13 числа він мені зателефонував, каже: «Мама, ти не дуже хвилюйся, не було зв’язку, - а вже тоді бої під Широкіним почалися, - все добре, я не там, де ти думаєш»
Своїми діями та переконаннями випускник історичного факультету педагогічного університету Антон Грицай для своїх викладачів став справжнім доказом того, що героями не народжуються, ними стають.
 Тетяна ТРОНЬКО, доцент кафедри всесвітньої історії та методики викладання історії ПНПУ ім. В. Г. Короленка

«Дійсно він не був героїчним з самого початку навчання. І для мене це стало справжнім переконанням того, що героями не народжуються, ними стають і ці герої, як банально б це не звучало, вони серед нас»
Антон Грицай мав багато захоплень, був громадським активістом та футбольним уболівальником. Друзі по фанатським трибунам, товариші, пересічні полтавці вшанували Антона Грицая ходою від Білої альтанки до меморіалу Героям Небесної Сотні.
«Ми тут зібралися щоб ще раз його згадати, адже таких людей забувати не можна ні в якому разі"
«А як же я могла не прийти, Атон це один із тих, з великим серцем і душею»
«Він був насправді людиною з відкритим серцем. Вважаю, що такі заходи потрібні,адже ми повинні вшанувати такої великої для Полтави людини»
 «Антон Грицай, герої серед нас»
Похований Антон Грицай на Алеї Слави полтавського міського кладовища. Бійця посмертно нагородили орденом за мужність, нагрудним знаком «За вірність народу України» та медаллю «За жертовність і любов до України».