В Свято-Успенському соборі прощалися з полтавським журналістом Олександром Куликом
2 жовтня після тривалої хвороби перестало битися серце полтавського журналіста Олександра Кулика. Лікарі намагалися вирвати чоловіка з рук смерті, але цього разу спроби виявилися марними.
Віталій Скобельський, колега
«Йому зробили операцію, в нього була опухоль, підозрювали, що це
інсульт, зробили операцію на серці хвороба х 2 боків була вдарила його»
Колеги називають його рішучим, принциповим та безкомпромісним журналістом, справжнім фахівцем своєї справи. За життя був бійцем, відстоював права простих людей. Але останній свій бій він програв.
Віталій
Скобельський, колега
«Він був такий безкомпромісний, чесний і перед
собою і перед іншими. Людина, яка завжди боролася за правду будучи журналістом,
чи народним депутатом. Завжди йшов в боротьбі за просту людину, за правду, за
свободу»
Василь Неїжмак, колега
«Він був світлою людиною,
любив життя, був організатором футбольної журналістської команди»
Прощалися з Олександром Куликом в Свято-Успенському соборі. Цей храм його рідні та товариші, щоб провести чоловіка в останню путь обрали не випадково.
Василь Неїжмак, колега
«Завжди згадуватиму його, як
талановитого журналіста і мужнього журналіста. Його по праву Спілка офіцерів
нагородила орденом за мужність. Його відспівували саме в тому соборі, де
захисників. Він також у цьому строї»
Поховали Олександра Кулика на Кучмівському кладовищі. Розташоване воно в селі Кучмівка Полтавського району, де журналіст свого часу народився, тож рідні вирішили відвезти його навіки туди і спочивати.