В Надержинщинській виправній колонії №65 проводять ресоціалізацію

Нині в Надержинщинській виправній колонії №65 відбувають покарання 293 жінки. В кожної своя історія, але їх об»єднує одне - тривале перебування в місцях позбавлення волі. Одна з них Юлія Кубаєнко. Потрапила до закладу через чоловіка зрадника.

Юлія Кубаєнко, засуджена
«Осуждённая по статье 121 часть1, 125 часть 2-воспитывала своего мужа, он некрасиво отнёсся ко мне, как к женщине и его подругу. Вот и сижу я потому-что не достигла гармонии, хотя по-этому пути шла, честное слово»

А у засудженої Тетяни Чорновіл інша доля. Опинилася жінка в місці позбавлення волі, бо треба були гроші на лікування найдорожчої людини-мами.

Тетяна Чорновіл, засуджена
«В мене мама сильно хворіла і дуже потрібно було багато грошей от і прийшлося підтина нарушеніє закона, щоб заробити якусь копійку ту саму наркоту взяти на себе, врятувати маму. Я не жалію, що попала сюди. Якби ми протримали маму ще більше я б іще тут пробула б 2 роки. Ми маму протримали 1,5 року, потім померла, а я тут»

В колонії пані Тетяна вже 2 роки, залишилося ще 4. Тут вона поважна людина-староста молитовної кімнати, яка є на територію закладу. Молитви перед іконами так проходять більшість днів засудженої. Саме спілкування з Богом дає їй сили жити далі.

Тетяна Чорновіл, засуджена
 «Тут надто добре і надто спокійно, тут повітря краще, тут себе чувствуєш дуже спокійно. Ми жінки, чоловіки, навіть на війні до кого звертаються-до Бога. Коли нам важко, кажемо,-Боже, поможи, матушка-рятуй»

До виходу на волю засуджених готують заздалегідь. Цей довготривалий процес зветься ресоціалізацією. З ними постійно працюють соціальні працівники Благодійних організацій та психологи. Фахівці кажуть,- від цих занять є користь. Благодійники допомагають людям повернутися до нормального життя.

Роман Дрозд, заступник виконавчого директора БО «Світло надії»
 «Як 1 з результатів рецидив злочинів серед осіб, які звільняються з міст позбавлення волі і потрапляють до нас. На сьогодні статистика в Україні до 70 % ми підтверджуємо ту теорію забезпечувати базові потреби людини і підтримувати її після звільнення. Вірогідність того, що людина скоїть злочин дуже низька»

Представники управління Державної пенітенціарної служби України в Полтавській області розповідають,- нині співпрацюють з понад 20-ма Благодійними Організаціями. Ці фахівці допомагають колишнім засудженим не тільки з житлом, а і з отриманням необхідних документів.

Олег Ковальчук, заступник начальника управління ДПтС України в Полтавській області
 «Якщо в нього немає соц.зв»язків і немає куди після звільнення направитися на проживання БО надають можливість людям проживати певний час від пів року до року, допомогти з працевлаштуванням»
«Супроводжувати, щоб не було рецидивів, позитивний момент є»

Займається з соціальними працівниками і Юлія Кубаєнко. Прагне швидше вийти з колонії та жити по-новому. Вже зараз,-зазначає,-від цих занять є позитивний результат, який помічає не тільки вона.

Юлія Кубаєнко, засуджена
 «Будучи на свободе я не употребляла, работала, но была измождена. Эти занятия мне сказали-Юлик, не всё так плохо, детка, ты можешь начать жить по-новому. И вот год Юлик становится хорошем человеком. Говорят спокойным, рассудительным. Иногда Юлику тяжело, но занятия нам нужны»

Жінка вважає,-кожна людина має право на помилку. Головне, вчасно її усвідомити та намагатися змінити свою долю на краще.