В краєзнавчому музеї презентували дослідження : «Будинок українського клубу:пам`ятка історії доби національного відродження та Української революції».

Нині важко уявити собі, яким було життя української інтелігенції, скажімо, у 1913 році. Це був період тотальних переслідувань свідомих українців з боку поліції, коли мова, книги, звичаї українського народу пригнічувалися російською владою. І ось саме в таких умовах у Полтаві було організовано Український клуб, який став інформаційним осередком і штаб-квартирою тих науковців, вчених, які боролися за відродження української культури. Навіть саме облаштування приміщення клубу вражало: затишна хата на Стрітенській,37 була прикрашена українськими килимами і гравюрами, з гарно виконаними портретами відомих земляків. На сволоку у головній залі за старим українським звичаєм були вирізані слова: «В своїй хаті своя правда і сила і воля». Окрасою світлиці пізніше став і портрет Великого Кобзаря,- розповідає директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко.

ОЛЕКСАНДР СУПРУНЕНКО, директор Полтавського краєзнавчого музею
"В цьому будинку ще в 1913 році був започаткований український клуб. Дещо пізніше, в 1917 році тут містився штаб першого підрозділу української армії полку імені Б.Хмельницького.Дещо пізніше, уже за гетьманату в цьому будинку був створений український університет в Полтаві."

Український клуб у Полтаві свого часу відвідали відомі політичні та громадські діячі,зокрема, Михайло Грушевський, Микола Міхновський, Леонід Жебуньов,Борис Мартос, Стефан Таранушенко та інші. Славетний вчений Хведір Вовк писав товаришеві: « А який там у Полтаві Український клуб! Мабуть, чи не кращий на всю Україну. І гарно, і тепло, і просторо - й люди добрі і гостинні. А такого українського обіду як там, я , мабуть, вже літ 40 не їв». Окремої розмови заслуговує бібліотека Українського клубу, яка вже на початок Української революції нараховувала понад дві тисячі томів,- наголошує заступник директора Державного архіву Полтавської області Тарас Пустовіт.

ТАРАС ПУСТОВІТ, заступник директора Державного архіву Полтавської області
"Це був осередок українства, де на перший погляд не відбувалось нічого крамольного, але насправді там проводились різні заходи, передплачували українські видання, формувалась українська бібліотека, ошатно були оздоблені кімнати,були портрети українських гетьманатів, запрошувались різні українські діячі."


В Українському клубі відбувалися також лекції про українські народні думи та пісні, про українських письменників. А ще клуб організовував концерти на користь бідних учнів українських гімназій. У 1919 році Український клуб закрили після приходу більшовиків та денікінців. І все ж, на думку науковців, головну свою історичну місію він виконав успішно, особливо у 1917- 1918 роках. Адже саме в цей період він використовувався найпотужніше для утвердження поміж населення національної свідомості та захисту вже здобутих позицій.