У Полтаві відбувся вечір пам’яті засновника Української Гельсінкської Групи Олекса Тихого

«Олекса Тихий» - дисидент та справжній донецький українець». У Полтаві відбувся вечір пам’яті патріота Батьківщини, мовознавця, засновника Української Гельсінкської Групи. Народився Олекса Тихий 1927 року на Донеччині, помер 1984-го в російській Пермі. Він віддав життя за українське слово, - говорять про дисидента люди, яким добре відомий його складний життєвий шлях. Тому шкода, - додають вони, - що далеко не кожен цінить такі жертви і цурається рідної мови.

Олексій Неживий, письменник, літературознавець, вчений, доктор філософських наук
 «Дехто зневажає, дехто забувся, дехто не звертається, бо ця мова для Полтави, для міста не престижна»
 «Так є не лише сьогодні, так було і за часів Івана Котляревського, коли 5-ти тисячна Полтава стала губернським містом і для того, щоб носити гарні ґудзики із царським орлом, потрібно було, в першу чергу, забути рідну мову. Ось саме про це і писав, саме це і вистраждав Олекса Тихий»

І в тюрмі не одноразово сидів. У віці 57-ми років від раку шлунку там дисидент і помер, - розповідає про нього Олексій Неживий. Спогадами про боротьбу за свободу слова й незалежність 60-90 років минулого століття поділився і голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» Микола Кульчинський. Він також в радянські часи був дисидентом то політв’язнем.

Микола Кульчинський, голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта»
 «Сам рух є наскільки унікальними в світовій історії, коли російська імперія - сотні тисяч літаків, впроваджували таємних працівників в структурах. Ніякого слова тоді не можна було сказати, щоб не дізналося КГБ і раптом з’являються люди, які вголос говорять про національне: свободу, визволення, українську культуру»

Саме світло цих людей, - додає Микола Кульчинський, - і осяювало темну хмару московського поневолення в якому в ті часи жили українці. Тому їхній вклад в збереження української мови неоціненний.