На 76-му році життя пішов за межу вічності колишній директор Полтавського літературно-меморіального музею В.Г.Короленка Борис Степанович Божко.

Бориса Степановича Божка знали і поважали у галузі культури як талановитого організатора, який вболівав за будь-яку справу. Свого часу закінчивши Гадяцьке культосвітнє училище, він багато років працював культорганізатором на Полтавському заводі «Знамено», сам гарно співав, танцював, грав на тамбурині і всіляко популяризував народне мистецтво. А в 60 років прийшов до Полтавського літературно-меморіального музею В.Г.Короленка, який очолював 10 років.
НІНА ОСТАПЕНКО, полтавка

"Пісня для нього була це саме главне в житті. Оце так я його дуже помню і хочу віддати йому дань, щоб земля була йому пухом, а ми поки житимем, будемо його пам»ятати."

За словами колег, Борис Степанович просто «горів» на роботі,щодня у нього виникали новаторські ідеї, як прищепити дорослим і юним полтавцям, туристам любов до величної постаті російської літератури Володимира Короленка. Наприклад, саме він запровадив - чи не єдиний в Україні - виїзні екскурсії з експонатами до навчальних закладів, по закінченні яких дітям видавали квитки на екскурсію до музею. До речі, батьки цих дітей могли відвідати музей безкоштовно.


ОЛЬГА ТЕНИЦЬКА, директор Полтавського літературно-меморіального музею В.Г.Короленка
"На його плечі багато лягло різних випробувань в такому плані, як великі ремонти до ювілею Короленка, благоустрій території. Він був дуже позитивногю людиною"
ВІКТОР САМОРОДОВ, доцент Полтавської аграрної академії
"Йому все боліло: і як пройде свято, і яка рослина буде рости. От ми з ним розпочали озеленення садиби. І сьогодні ця садиба - просто оаза: чого там тільки нема."

ЛІДІЯ БУРБИГА, полтавка
"Чуйний товариш, відповідальний працівник, почуття гумору, завжди готовий прийти на допомогу. Спеціаліст своєї справи."

Борису Степановичу, як і великому класику, були притаманні доброта, людяність. Він дуже любив, коли в музеї було гамірно, коли щодня проводилися різні заходи, гуртки, виставки - до речі, він влаштовував урочисте не лише відкриття, а й закриття виставок. А наприкінці заходів запровадив нову форму обслуговування відвідувачів, як частування їх чаєм, приготовленому на 20 травах.


МИКОЛА БУЛАВА, полтавець
"Он был очень дорогой человек, настоящий и добра людина, ко всем внимательна, все старался делать людям добро всем этим музеем."

ЛЮДМИЛА ОЛЬХОВСЬКА, провідний науковий співробітник Полтавського літературно-меморіального музею В.Г.Короленка
"Дух його такий був незламний. Дуже гідно витримав оцю трагедію - смерть своєї доньки. Він виховував онучку Марійку, якій присвячував їй всі свої останні роки, довелося її тільки до 14,5 років виростити.2

Борис Степанович любив творчість великого письменника і цю любов умів передавати людям. Навіть перебуваючи на заслуженому відпочинку, він навідувався до музею і вболівав за улюблену справу. Але тяжка хвороба не дала йому можливості повною мірою насолоджуватися життям. На 76-му році життя перестало битися його серце, але пам»ять про талановитого організатора і митця Бориса Степановича Божка житиме в серцях полтавців.