Врятована полтавка

Полтавка Тамара Простак - колишній культпрацівник, уже більше двох десятиліть на заслуженому відпочинку. Нелегко в неї склалося особисте життя - кілька років тому поховала сина, чоловіка, а згодом і племінника. А тому живе самотньо ще й тяжко захворіла - виявили ракову пухлину. Коштів на лікування в неї немає, а тому відмовилась від операції і живе одним днем. Щоб якось розвіяти смуток і одноманітність буття, жінка вирішила поїхати в ліс назбирати грибів - он скільки їх вродило нинішньої осені! Потягом дісталася до села Безручки Полтавського району і швидко заглибилась в лісові хащі. Цю місцевість вона знала давно . Але коли на галявину впали перші сутінки, зрозуміла,- кудись далеко зайшла і не знає, в який бік повертатися на залізничний полустанок.

ТАМАРА ПРОСТАК, полтавка
Я збирала із задоволенням, попадалися. І я так далеко зайшла, що я не замітила, що дуже далеко зайшла. І коли я дивлюсь, що вже пора вертатися додому. Кілометрів 7, не видно ні кінця, ні краю і я думаю, що ж це сталося, як би чи не в ту сторону пішла."

Зовсім випадково Тамара Антонівна вийшла на дорогу і почала голосувати. Ніхто з автомобілістів, які мчали повз, не поспішав стареньку виручити з біди. Жінка не на жарт злякалася. Аж ось поруч завищали гальма.

ТАМАРА ПРОСТАК, полтавка
"Коли другий автомобіль їде, я махнула рукою, він остановився.Я його просто запитую, кажу, дитино, в ту сторону я йду? Він каже, ні. І дивиться на свій мобільний і каже, я не знаю, що з вами робити, а я вже вся захвилювалася.Мені, каже, треба по моїм справам їхати, він глянув на мене і каже: сідайте в машину, я вас буду гнати з усією силою - до поїзда, я думаю, встигну відвезти."

І справді, вони встигли на вечірній поїзд 0 17-й год.30 хв.подолавши на машині більше десяти кілометрів. Жінка розчулилася, не знала, як і дякувати своєму рятівнику. А він не залишив навіть свого імені.

ТАМАРА ПРОСТАК, полтавка
"Я його запитую, що мені заплатити треба й за бензин, грошей зі мною нема- нічого мені не треба, каже, може, я встигну по своїй справі.Відвіз мене. Я переписала бистро на пісок номер, а потом уже по тому номеру автомобілісти мені найшли прізвище його, він мені ж нічого не сказав."

Як з»ясувалося, бабусиного рятівника звати В"ячеслав Москаль. Тамара Антонівна вважає, що так могла вчитнити людина з великим серцем.
Жінка хоче дізнатися хоча б номер його телефону, щоб висловити слова вдячності. Ми звернулися до правоохоронців, щоб допомогли розшукати чоловіка, але поки що спроби виявилися марними. Тому ми звертаємося до полтавця, відгукнутися на наш сюжет. Адреса бабусі знаходиться в редакції.